помочь бездомной

Валентина Петрівна

1948 року народження
“Було спочатку все нормально, чоловік, син, потім народилася дочка.

Працювала в поліклініці медсестрою, на пошті, всього 24 роки стажу маю.

Коли доньці виповнилося 3 роки 9 місяців, вона захворіла апендицитом і після невдалої операції померла.
Сильно любили її з чоловіком, підкосило це нас, звичайно.

У 2000 році чоловік помер і син став пити.
Невістка тоді, щоб тягнути сім’ю поїхала в Польщу на заробітки і через місяць теж там померла, тромб лопнув.

Син ще більше став пити. Їздила за ним всюди, вмовляла, щоб він став розсудливим.

Роботу втратила потім, світло, газ в селі відрізали за борги, жити там неможливо. Жила тому в Києві, в переходах.

72 роки вже, вихід не бачу, що робити далі не знаю. Паспорт втратила …
Дайте зиму пережити …”

Leave a Comment

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.