Членство в FEANTSA

бездомному помощь Киев

Порадійте разом із нами!
Влітку нас прийняли до європейської спільноти, яка бореться із бездомністю.

Ми стали асоційованими членами цієї організації і тепер маємо доступ до їх досліджень проблеми бездомності, звітів та статистики.

Сподіваємось, що наша праця буде ще більш плідною.

Наприклад, зараз перед нами стоїть надскладне завдання: працевлаштування колишніх (сподіваємось, це назавжди) бездомних із інвалідністю. Для цього будемо шукати схожий досвід в інших країнах, але якщо в когось будуть світлі думки, як системно вирішити це питання – давайте реалізуємо, бо зараз ми це робимо, але поодинокими випадками – влаштовуємо куди кого…(ще раз дякуємо Ашан, Оля Бойко, Таня Симонаш за моральну підтримку в цьому питанні)

Небайдужі, долучайтесь – разом зможемо більше!

 

Потреба в окулярах

Друзі, гарного тижня всім!

Якщо в когось є непотрібні окуляри, віддайте будь ласка нам в притулки.
Люди мають нормально бачити.
Коли до обмеження в наданні соціальних послуг з боку держави, відстороненості суспільства, інвалідності та відсутності соціальних зв’язків додається ще й сліпота – це вапще 🙁

Зараз у нас вісім людей потребують окулярів.

Розміри не перелічували – приймемо всі, що віддасте, бо потреба є постійно – люди міняються, розміри у всіх різні.

+38 063 116 40 99 (вайбер, телеграм)

Як практично допомогти бездомному?

  1. Познайомтесь з людиною та запитайте, чи потрібно їй допомога. Якщо потрібна, яка саме?
  2. Попросіть людину ЧЕСНО розказати свою історію
  3. Запитайте:
  • Чи хворіла вона на туберкульоз?
  • Чи є в неї документи, якщо є – то які саме?
  • Чи є  в неї родичі?
  • Чи є  в неї проблеми зі здоров’ям?

4. Якщо бачите, що людині потрібна лікарня, викликайте швидку допомогу.

  • Швидка може відмовитись забирати людину, тому: зніміть відмову на відео та викличіть поліцію. Ситуація, коли виникає небезпека для здоров’я або життя людини, потребує втручання! Стаття 135 ККУ (пояснення ТУТ)

5. Якщо людині потрібна нічліжка, відправте її в Будинок Соціального Піклування на Суздальську 4/6 або в нічліжку ДеПоль на Жилянську 97 (потрібна флюрограма)

6. Можете направити людину на співбесіду із нами (новий вихід із метро Дарниця), час за домовленістю. Може у нас будуть вільні місця та ми зможемо прийняти людину до нас, якщо ні – проконсультуємо як далі поступати, щоб вибратися із кризи.

 

Бєляєв Анатолій

помощь бездомному Киев

62 роки.

Сім’ї у мене немає. Хоча була колись. Розлучилися з дружиною, тому що був часто у відрядженнях, а їй це сильно не подобалося.

Пішла вона від мене з дітьми – дві дівчинки у нас були 7 і 9 років.

Потім вже, коли дівчатка виросли, вона хотіла зійтися, знову разом жити, але тоді я вже не захотів.

Сам я з Волині. Прожив там майже все життя в місті Горохові. Але 30 років працював газозварником і часто в від’їзди бував.

У минулому році в озері купався, поранив ноги, рани довго не гоїлися. Спочатку не звертав уваги, а потім працювати вже не зміг. Так і на вулиці опинився.

Документи всі вкрали. Пенсії немає ще. Дочки в США давно живуть, спілкуватися зі мною не хочуть.
В лікарню мене не беруть, вже в декількох просився…

Що далі робити, не знаю …

За фото дякуємо Александр Чекменев (Alexander Chekmenev)

Разом з Olesya Senchuk

помощь бездомному Киев

Косинська Надія Василівна

помощь бездомной

77 років, киянка.

Проживає в одній квартирі з дочкою і правнуком. Дочка п’є, приводить додому товаришів по чарці, правнук забирає пенсію у Надії Василівни та вживає наркотики.

Через це вона майже все літо вона прожила на вулиці біля свого будинку, тому що боялася, та й не могла зайти додому.

Є ще одна дочка, благополучна, живе теж у Києві, але судячи з того, що відбувається в житті Надії Василівни, мама їй не сильно не потрібна або вона не знає, як вплинути на ситуацію.

В наш притулок її привезли волонтери з Русанівки – три дівчини, які довго намагалися вирішити цю проблему через поліцію і соцслужби, але на жаль, безуспішно.

Дякуємо за фото Александр Чекменев (Alexander Chekmenev).

Дякуємо Благодійний фонд Карітас Київ за те, що допомагаєте відновити їй документи.

помощь бездомной

Люда вже три місяці працює!

Одна з найбільш дивовижних історій, яка трапилася з нами в цьому році 

Бездомну Людмилу ми забрали з психіатричної лікарні в березні. Туди вона потрапила з діагнозом «депресія» прямо з вулиці.

Плюс після інсульту у неї не працює одна рука.

Плюс була повна відсутність документів.

Плюс пам’ятник на Північному кладовищі, який їй поставили родичі, тому що вважали її загиблою :0

Перший час ми уважно спостерігали за нею в притулку – чи не становить вона небезпеки для оточуючих…
Виявилося, що вона не тільки абсолютно нормальна, але ще у нас вийшло її швидше, ніж будь-кого соціалізувати.

Люда з липня працює і живе окремо, але щотижня заходить в гості в наші притулки, допомагає, чим може.

Спасибі Любовь Сидоренко (Lybov Sidorenko) за те, що допомогли розшукати всіх її родичів.
Спасибі Право на захист за те, що допомогли їй відновити документи.

Разом ми можемо більше!
Головне не боятися братися за важкі випадки :0

помощь бездомной

Лідія Михайлівна Толстова

«Мене звуть Лідія Михайлівна Толстова, мені 91 рік.
Народилася я в Україні, в Дніпропетровській області. Мій батько був директором школи.

Після війни нас вислали в Казахстан.

Потім нам дозволили повернутися в Дніпродзержинськ.
Там я працювала, там і з майбутнім чоловіком познайомилася.

Все життя пропрацювала на заводі. Правда, якийсь час була депутатом міськради.

Потім у нас народилася дочка. Зараз вона доросла, виховує вже свою дочку.

І дочка, і внучка інваліди. Живуть тут в Києві, в чужій кімнаті. Забрати мене до себе не можуть, самі ледве виживають.

Після смерті чоловіка і сестри (ми з нею близнюки були), переїхала до знайомих в Брест, там і жила до минулого року.

У минулому році переїхала на дачу, 60 км від Києва. На дачі і жила. Сусіди годували, поки могли. Вони мене і привезли до вас. Скоро зима, тому вони не будуть їздити на дачу.
Що мені робити – не знаю … »

За фото дякуємо Александр Чекменев (Alexander Chekmenev)

как помочь бездомному

Лікар з великим серцем

Гарна суботня погода доповнилась спілкуванням із добрими людьми.

Завітали сьогодні в три наші притулки зі справжнім лікарем Евгений Абрамович (Evgeny Abramovich).

Був зроблений огляд всіх людей зі зламаними шейками стегна, надані рекомендації.

Люди відчули турботу про них та позбавились необхідності сидіти в чергах в поліклініці 

помощь бомжу

Перша зарплата

помощь бомжам киев

Вчора один із наших опікуваних запросив нас відмітити свою першу зарплатню  приємно 

Володя прийшов до нас 8 місяців тому без надії на те, що життя може змінитись на краще. Більше 10 років бездомний, після інсульта важко пересувається та важко розмовляє.

Ми відновили йому всі документи, зробили інвалідність, дали надію.

Зараз Володя пробує почати нове життя. В 51 рік, без житла, із інвалідністю, без родичів та друзів, які допомагають…

Дякуємо Німецька Євангелічно-Лютеранська Церква України – НЄЛЦУ, НЕЛЦУ, DELKU, що дали Володі тимчасовий притулок.

Також дякуємо АШАН та Оля Бойко (Olya Boyko), що дали можливість спробувати роботу касира.

Сподіваємось, Володя вибереться з прірви бездомності та його життя нарешті стабілізується.

помощь бездомным

Волинчук Любов Олександрівна

помощь бомжам

«Мене звуть Волинчук Любов Олександрівна, 1960 року народження.

16 років тому моя дочка залишила мене без квартири.

Я, звичайно, сама в цьому винна. Переписала на неї всі документи і через три місяці я вже залишилася без житла.

Материнських прав я не була позбавлена, були нормальні стосунки.

Жили ми разом до її 16тиріччя.
Вона тоді вже зустрічалася з хлопцем і захотіла пожити самостійно, без мене. Ну я і пішла. Подумала, нехай спробує пожити без матері, начебто вже доросла.

Через три місяці вона продала нашу квартиру без мого відома і переїхала в іншу квартиру.

Коли я її знайшла, вона мені сказала: будеш здихати, я шматка хліба тобі не дам, в 20тіградусний мороз на поріг не пущу … Так я стала бездомною…

Жила, сподівалася, що дочка одумається, але марно.

Згодом почала пити. Потім алкоголь кинула взагалі .

Познайомилася з чоловіком, стали жити разом. Потім він помер і мене вигнала з квартири вже його дочка.

Стала класичною бомжихою. Збирала пляшки, сміття пластикове, ночувала на вокзалах, в кущах, на розбитих дачах, навіть на цвинтарі доводилося ночувати…

Коли бездомна, одній практично нереально вижити, потрібно шукати напарників, тих, хто підстрахує, якщо захворієш і щоб інші бездомні не кривдили …

Потім я потрапила в аварію і в лікарні познайомилася з віруючими людьми, які мені відновили документи, допомогли інвалідність зробити.

Зараз мені дуже страшно, на вулицю повертатися не хочу… »

карта для допомоги Любові:
5169 3305 1494 0615 приватбанк ГО ДМ Київ оформлена на Кучапін О.

за фото дякуємо Александр Чекменев (Alexander Chekmenev)

помощь бомжам

Валебная Лариса Юріївна

помощь бомжам

Жесть якась…

З семи жінок, які знаходяться зараз в наших притулках, п’ятьом відмовили у допомозі рідні доньки. Причому двом з цих п’ятох не просто відмовили, а “кинули” на житло. Рідні доньки.

Соціологи або психологи! не хочете дісертацію на цю тему написати? Як на мене, тема гідна дослідження…

Картка для допомоги Ларисі 5169 3305 1494 0615 приватбанк ГО ДМ Київ

«Мене звуть Валебная Лариса Юріївна, 1961 року народження. 6 квітня народилася.

Маю дочку.

Навчалася в сто двадцять сьомій середній школі в місті Києві.

Батько мій був головний інженер будівельно-монтажного управління номер 36. Він мене виховував, бо мама нас кинула, коли я ще була маленькою.

Я закінчила 10 класів в школі і пішла працювати на Київський радіозавод. Пропрацювала 14 років радіомонтажніцей.

В даний час я на пенсії.

Сестра у мене є. Живе в Черкасах. Як заміж вийшла, так і переїхала туди, там живе. Їй я не потрібна … останній раз бачила її 10 років тому.

Є у мене дочка, 38 років. Оксана Володимирівна Валебная. 1980 року народження, 4 березня народилася.

Зараз у неї Величко прізвище, по чоловікові.

Через неї я і на вулиці опинилася.

Спочатку вона виписала мене з квартири, я на Новодарницькій жила …
Потім продала квартиру і переїхала в Полтаву.

Десять років тому це було. Зараз, начебто, у в’язниці сидить, мені говорили.

За що вона зі мною так? Я не позбавлена ​​батьківських прав. Виховала її. Освіту дала …

Так я і блукаю ці 10 років по вулицях.

5 місяців тому на вокзалі витягли з сумки паспорт, пенсійне і банківську картку.

Прийде зима, помру в підворітті …
Допоможіть мені в який-небудь будинок престарілих влаштуватися … »

За фото дякуємо Александр Чекменев (Alexander Chekmenev)

Запрошення до волонтерства

помощь бомжам
Друзі, привіт!
 
Що ми від вас хочемо?
Хочемо попросити про допомогу. Може знайдуться волонтери, які зможуть допомагати.
(максимальний репост цієї публікації буде дуууууже доречним, тому якщо не збираєтесь приїжджати, хоча б репостніть – вам не важко, а життя комусь можете значно цм полегшити)
 
Що треба робити?
Брати людину в нашому притулку та їхати з нею, або в лікарню або в паспортний стіл, або ще кудись.
 
Чому є така потреба?
Коли до нас в притулок потрапляє людина з вулиці, у неї зазвичай немає нічого із документів. Ми відновлюємо ім все практично з нуля (людям із слабкими нервами краще не дивитись список нижче 🙂 )
 
Ось, поетапно, що ми робимо:
 
1. Пишемо заяву про втрату паспорта в поліцію
2. Забираємо висновок про втрату із поліції (видається через 20 робочих днів)
3. Пишемо в паспортному столі заяву на відновлення паспорта, беремо направлення до ЦНАПу
4. В ЦНАПі беремо форму номер 1 (видається впродовж тижня, якщо повезе, відразу)
5. Йдемо з формою номер 1 в паспортний стіл, сплачуємо штраф за втрату паспорта та державний збір
6. Забираєм через 20 робочих днів паспорт
7. Отримуємо ідентифікаційний номер в податковій
8. Якщо немає реєстрації, реєструємо в центрі обліку бездомних громадян
9. Через 10 робочих днів забираємо реєстрацйний лист
10. Заключаємо декларацію із сімейним лікарем
11. Пишемо заяву на обслуговування в поліклініці
12. Берем у сімейного лікаря обходний лист та 5 направлень до вузьких спеціалістів. У нього ж беремо талони на аналізи: кров, сеча, кал, флюрограмма, кардіограмма, в окремих випадках рентген
13. Якщо немає виписки з лікарні, де знаходилась людина безпосередньо після травми, ложимо в лікарню, щоб отримати висновок (направлення до лікарні дає профільний спеціаліст із лікарні)
14. Обходимо всіх лікарів
15. Отримуємо консультативний висновок у профільного спеціаліста
16. Очікуємо заключення ЛКК
17. Якщо людина іногородня, отримуємо дозвіл на обслуговування в міському МСЕК
18. Проходимо комісію в МСЕК, отримуємо інвалідність та программу реабілітації
19. Беремо в Пенсійному фонді довідку про робочий стаж або відмову
20. Пишемо в СОВБЕЗі заяву про отримання щомісячної соціальної допомоги за інвалідністю
21. Відкриваємо банківську картку для отримання допомоги
22. Завозим в СОВБЕЗ карту і довідки
 
У нас зараз 15 людей в трьох притулках. Ну і ви розумієте обсяг нашої роботи.
 

Сан Санич

помощь бомжам

Забрали позавчора з під метро Голосіївська Олександра Олександровича.
У нього немає руки, ноги та око нічого не бачить, тобто він без сторонньої допомоги не може рухатись і навіть штани зняти до туалету не може.
Друга нога у нього гниє.

Він канєшно теж не подарок, але реакція людей, які були на зупинці поруч, м’яко кажучи, здивувала.

Спав він прямо на асфальті, та коли ми його підняли щоб посадити у візок, жінка поруч почала голосити: давайте його прям так у візку і спустимо з обрива! (зупинка на горці)

Всі інші теж її підтримали: бамжара ванючій, задалбал тут всєх…та ін.

Спитали у Олександра, що він думає з того, як відносяться до нього ті, хто поруч?

Він каже: буду ту жінку проклинати, щоб вона раком захворіла.

Отак і живемо…якщо нам хтось заважає, ми готові його позбутися любим шляхом, а у відповідь чуємо прокльони.

Ігор відмовився їхати в лікарню

Добрий день всім небайдужим!

Вчора були у Ігора, пропонували йому допомогу в лікуванні, але він відмовився їхати на операцію, каже у нього надія, що пальці відійдуть самі, різати не хоче…від притулку не відмовляється, побачимо що буде, коли дійде до справи.

Була у нього при собі і “чєкушка” горілки, каже, що випиває бо на вулиці живе.
Дивиться самі, давати йому гроші, чи ні – витрачати їх він буде на алкоголь.

З одного боку, спиртне для нього як наркоз від холоду, болі, усвідомлення того, що без ноги залишився, без житла…з другого боку, ми з вами розуміємо, що може спитися та загинути там на вулиці і є інший шлях для нього – кинути пити, поїхати до притулку та битися за те, щоб нормально жити з існуючими вадами.

Мудрості всім нам, коли ми допомагаємо людям. Нажаль, не існує жорстких схем “як правильно допомогти людині”, тому ми всі потребуємо не тільки любові до ближнього, але і розуміння того, як правильніше допомагати.

Юрченко Ігор Михайлович

бездомнім помощь

Відразу вибачаємось за неприємне фото. Так, це гангрена.

Вчора до нас зателефонувала небайдужа місцева жителька та попросила приїхати допомогти чимось цьому чоловіку.

Сьогодні приїхали, знайшли його та ось, що він нам розповів…

Звати його Юрченко Ігор, 1979 року народження. Все життя жив з батьком, доглядав його.

Але рідна сестра вмовила батька перед смертю переписати квартиру на неї та коли батька не стало, вона прийшла з поліцією та викинула Ігора на вулицю.
Сталося це півтора роки тому.

Ігор майже 20 років грав в футбол за різні команди невеликих міст України. Останні три роки працював менеджером з продажу рибпродуктів у Флагмані. Але, як тільки опинився на вулиці, майже відразу втратив роботу.

Два місяці тому ампутували праву ногу. Нога почала гноїться незрозуміло чому. Може інфекцію заніс, може діабет…

Зараз теж саме із лівою рукою почалося. Хірурги з Червоного Хутора кажуть Ігорю, що зарано робити операцію.
Домовились із ним, що після операції заберемо його в притулок.

Ігор пересувається на візку та живе біля Фуршету на вул.Вербицького або біля АТБ на вул. Декабристів 2а.
Якщо живете десь поруч, принесіть йому щось поїсти.

Вчимося ходити

Віталій після ампутації ноги майже рік пролежав в лікарні.

Нікому не потрібний.Медперсонал не обтяжував себе тим, щоб начити людину пересуватися на милицях, тому Віталій увесь цей час пересувався по лікарні на сідницях((
Добре хоч на вулицю не викинули, а дозволили перебувати в лікарні.

Віталій вже пару тижнів живе в нашому притулку.
Зараз вчимося ходити. Падаємо, але вчимося:)

 

Вчора нарешті переїхали!

помощь бомжам

5 беззахісних жінок похилого віку із інвалідністю не будуть мешкати на вулиці.

Дякуємо благодійниці, яка пожертвувала нам холодильник та пральну машину!

Також дякуємо Таня Симонаш (Tanya Simonash) за матраси та Евгений Полозюк за ліжка,

Окрема подяка ІнТайм за безкоштовну допомогу в пересилці.

Божих всім благословінь.

В гостях волонтерська сотня

волонтерська сотня

Волонтерська сотня Доброволя #ДімМилосердяКиїв
Если у вас есть 2 часа свободного времени и желание получить супер положительные эмоции -приходите к Olexii Kuchapin в Дом Милосердия!!Вас там так ждут: как друга, как брата, как сестру, как сына, как дочь. Нужна помощь приготовить еду, поговорить, обнять и послушать. Это будет хорошее начало недели, месяца и года – когда можно и нужно делиться капелькой любви♥️
https://www.facebook.com/houseofmercyKiev/
Леночка спасибо за помощь!

помощь бомжам