помочь бездомному

Марушко Ярослав

«Мене звати Марушко Ярослав, 1972 р

Сидів колись у в’язниці, там по листуванню познайомився зі своєю майбутньою дружиною.
Коли звільнився, розписався з нею і стали жити разом.
13 років прожили, троє дітей у нас.

Їздив до Києва на заробітки, жили нормально з нею. А останній раз, навесні, коли приїхав, дивлюся – ходить, носом крутить. Я їй кажу, Вікторія, скажи прямо, що трапилося. Вона мені каже: до дітей можеш в будь-який час приїжджати, а тебе я не люблю, полюбила іншу людину.

Ну, я розвернувся і поїхав. Приїхав назад до Києва, працював, половину грошей відправляв дітям, половину пропивав.

Згодом, взагалі опустився, да і Бог мені гайки підкрутив- один раз так впав, що зламав шийку стегна і півчерепа тріснуло.
Так опинився на милицях і на вулиці.
Півроку вже на вулиці живу – і літо і осінь майже всю.
Що далі робити не знаю … »

фото Александр Чекменев (Alexander Chekmenev)

Leave a Comment

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.