Світ не без добрих людей!

помощь бездомным

І ще раз ДЯКУЄМО Pro Bono Club Ukraine за знайомство із чудовим спеціалістом та людиною з добрим серцем Liza Maksymets!

Вона безкоштовно сьогодні консультувала нас з наступних питань:
– як співпрацювати з соціально відповідальними бізнесменами
– до кого саме нам звернутися із пропозицією про потенційне партнерство

Коли спілкуєшся із справжніми професіоналами, завжди випливають питання, про існування яких ти й гадки не мав)))

Спасибі за те, що дали нам нові напрямки в нашій роботі!

Робимо світ краще разом!

Дякуємо Pro Bono Club Ukraine за знайомство із юристами із Axon Partners.
Протягом майже години хлопці консультували нас із болючих питань:
-що робити, коли в лікарні відмовляються надавати допомогу хворому бездомному?
-як звітувати державі, що витрачені нами кошти пішли згідно нашої статутної діяльності, якщо у наших «клієнтів» часто немає документів, які можуть підтвердити їхню особистість?
Як кажуть – світ не без добрих людей!

гості з Нідерландів

помощь бомжу

Гості з Нідерландів в Домі Милосердя.
У такі хвилини особливо переживаєш єдність з людьми з інших народів.

Вони розповідали про високий рівень турботи держави про самотніх літніх людей у них, в Нідерландах.
Ми розповідали про наші реалії.

Згадували комедію “Хочу в тюрму”, в якій герой дізнається про хороші умови у в’язницях Голландії для ув’язнених і прагне потрапити туди з СРСР)))

Замкнуте коло(((

помощь бездомному

Папка Анна Іванівна, 65 років.

Майже все життя проробила головним бухгалтером в центрі аерокосмічних досліджень Землі академії наук України.

Коли вийшла на пенсію, прийшлось, щоб вижити, влаштуватись ще двірником.
Працювала, жила в гуртожитку.

Але цієї зими, 28 січня сталося лихо… Ввечорі пішла за хлібом, послизнулася, впала та зламала шийку бедра.

Потрапила в лікарню, але операцію їй не змогли зробити через високий тиск. Три місяці в лікарні, після чого її відвезли до гуртожитку.

Ще три місяці пролежала в гуртожитку, поки її разом із речами просто не винесли на вулицю((((

Потрапила знов до лікарні. Знов виписали. І так по колу: вулиця-лікарня.

Останній раз провела на вулиці три дні, заснула на лавочці і в неї вкрали документи(((

Зараз в 9-ій лікарні, звідки її наступного тижня знов виписують.

Зараз вона неходяча, але одна нога в неї ціла!

Боже, допоможи їй влаштувати життя!

Несвята трійця

помощь бездомным

Сьогодні із Алена Мельник пропонували кожному із них змінити життя на краще: поїхати на безкоштовну реабілітацію.

Поки стояли, розмовляли, всі троє, під впливом чар краси Олени, щиро погоджувалися їхати будь куди і на будь яких умовах (пропонували їм християнську реабілітацію).

Після нас прийшов наш волонтер хлопець забирати їх – відразу двоє відмовились – у одного виявилися борги, які йому вкрай потрібно віддати, у іншого 26 жовтня день народження))) (можете поздравити його, якщо зустрінете – це той, що посередині).

Але третій – респект йому – все ж таки завтра поїде до нас.

Висновок такий: дівчата, пропонуйте бездомним змінити життя – у вас більше шансів, що послухають вас, а не хлопців)))

І моліться будь ласка за чоловіка, який хоче змінити життя – він праворуч. Він весь поламаний. Зламане стегно і обидві руки ((((.

Наші друзі)))

В Київській області вже декілька років працює безкоштовна реабілітація алкозалежних та наркозалежних.

Це теж повністю благодійний проект, який за майже дев’ять років свого існування надав безоплатну допомогу в сфері позбавлення залежностей близько 2500 українцям:допомогти бомжу

Спільнота святого Мартіна в Києві постійно опікується нашими бездомними друзями через їх душеопікунство та благодійні обіди:

помочь бомжу

Професіональний фотограф Олександр Чекменьов робить нашим бездомним друзям якісні фотографіі, які можна прирівняти до витворів мистецтва:

Сторінка з його роботами на фейсбук:помочь бездомному

Сайт фотографа:
бездомные в Украине

Наші друзі, які допомагають нам консультативно та матеріально, бо мають майже 100 річний досвід служіння людям похилого віку:

Baptist Home Foundation

 

 

Наші супер – однодумці та люди, які допомагають нам морально та матеріально:

НГО “Я маю серце”

я маю серце

Наші друзі, які допомагають нам у відновленні документів людям “без громадянства”:

ПРАВО НА ЗАХИСТ (адвокація та правова допомога)

Німецький благодійний фонд:

Brot für die Welt

Олександр Олександрович Журов

как помочь бомжу

Олександр Ж. в свої 54 роки втратив все в одну мить. Безглузда випадковість призвела до аварії та позбавила обох ніг вище колін і частини голови.
Коли він став таким, дружина його виписала з квартири і розлучилася з ним. Рідна сестра, крім якої у нього нікого не залишилося, відмовилася про нього піклуватися.

Ми познайомилися з ним два роки тому. На той момент у нього вже не було ніяких документів. Жив він у переході на Харківському масиві, звідки його періодично забирали в лікарню, коли він сильно хворів.
Як і багато людей, у яких проблеми з головою, Саша дуже щирий і добрий.
Нам вдалося домовитися з лікарями, щоб його не виписували, поки ми відновимо йому документи.
За півроку нам вдалося це зробити.

Ми відновили йому паспорт, оформили інвалідність, оформили соцвиплати від держави. Найголовніше, ми змогли домовитися, щоб Сашу взяли в приватний будинок престарілих, де про нього будуть піклуватися до кінця життя.
Все це стало можливим завдяки участі небайдужих людей: наприклад, жінка-водій з бла-бла-кар, яка погодилася везти Сашу без супроводу.

Ця інформація не передає всієї праці, який потрібно було виконати, щоб допомогти Саші: скандали з лікарями, які відмовлялися спочатку тримати його в лікарні довше, ніж вони хотіли. Тяганина з документами – бюрократія в нашій країні просто зашкалює, почуття безвиходу, коли у всіх безкоштовних притулках тобі відмовляють, бо в них немає умов для інвалідів…

Але, зате зараз у нього є дах над головою, він в чистоті, завжди нагодований. І найголовніше, до нього ставляться як до людини!

Макаренко Тетяна Григорівна

как помочь бомжу

Бездомна 1951 року народження.
До 1969 жила з мамою, поки мама від важкої хвороби не вмерла у неї на руках. Тоді вона поїхала на заробітки. Потрапила в Грузію на збір мандаринів, після збору там і залишилася. Влаштувалася дояркою, вийшла заміж.
Чоловік попався алкоголік і садист, постійно бив її, знущався над маленькою дитиною.
В один день зібралася і втекла з малюком. Поїхала в інше місто, влаштувалася на роботу. Жила, ростила дитину. Потім її знайшов чоловік, дитини відібрав і поїхав невідомо куди.
З горя почала пити.
Потім з’ясувалося, що чоловік захворів на туберкульоз і помер, а сина віддали в інтернат.
Через те, що на той час уже сильно пила, дитину не їй не повернули, а навпаки, позбавили материнських прав.
Згодом кинула пити, переїхала в маленьке містечко в Дніпропетровській області, влаштувалася на роботу.
Все життя жила з іншим чоловіком, поки він не помер. Оскільки не були офіційно одружені, на житло претендувати не могла.

Так в 60 з гаком років виявилася на вулиці.

Збирала картон, пляшки – так і виживала. Якось раз невдало впала і зламала плече, опинилася в лікарні. Там хороші люди через фейсбук знайшли її сина, якого вона 30 років не бачила !!!
Виявляється, син її шукав весь цей час!
Зараз Тетяна знаходиться в Будинку Милосердя, сподівається, що їй допоможуть якось влаштуватися в житті.

Юрій Іванович Віноградов

помощь бездомным

Виноградов Юрій Іванович 1955 р.н., бездомний.
Народився в м Новій Каховці Херсонської області, потім переїхав в м Макошин, Чернігівської області. Після школи закінчив сільськогосподарський технікум, потім армія.
Після армії відучився в маріупольській морехідці на котельного машиніста. Працював, жив як усі.
У 1986 захворів на ревматизм у важкій формі. З роботи звільнили за станом здоров’я. Через постійні болі став пити, потім зв’язався з поганою компанією. Пограбували ощадкасу, взяли три тисячі, через три дні зловили, на шість років посадили …
Коли відбував увязнення, познайомився з жінкою за листами, вона стала їздити до нього на побачення і скоро прямо на зоні, вони розписалися.
Після звільнення намагався відновитися, але нічого не вийшло – сів ще раз. Коли вдруге посадили, дружина подала на розлучення.
Під час відсидки, померла спочатку мати, потім брат. Будинок розікрали, він розвалився.
На зоні стався інсульт і його актирувати (достроково звільнили за станом здоров’я), щоб не помер в зоні і адміністрації не було зайвого клопоту.
Одна рука не працює, ходити важко, говорити важко, посміхнутися не може.
Привезли в київську лікарню, звідки його теж при першій же можливості випхали на вулицю.
Сидів на лавці, думав, де взяти мотузку, щоб повіситися. Побачив з вікна сусід по палаті, що Юрій нікуди не йде і подзвонив в Будинок Милосердя Київ. Зараз він там, живе, приходить до тями ….

Валентина Петрівна Марченко

помощь бездомным

Валентина Петрівна Марченко, киянка, 74 роки, бездомна.
Все життя пропрацювала провідницею на залізниці. У 29 років овдовіла не встигнувши завести дітей. З родичів була тільки одна сестра, яка вже померла.

Жила на Березняках в однокімнатній квартирі. Але мріяла переїхати в село, ближче до землі. Каже: я сільська – городською так і не змогла стати. На цьому і зіграли шахраї…
Якось вона познайомилася на базарі, де постійно купувала продукти, з жінкою. Через якийсь час та запропонувала Валентині Петрівні здати їй квартиру, а на літо переїхати в їх будинок в селі.

Валентина Петрівна, природно, зраділа такій пропозиції і погодилася.
Переїхала в село, навела там порядок в домі, у дворі, засіяла город … а через пару місяців приїхав господар будинку і вигнав її … Виявилося, будинок належав іншій людині.

Вона кинулася до Києва, а там в її квартирі вже інша двері, чужа людина відкрив її і показав документи на право власності. Він купив цю квартиру.
Дільничний не став і слухати Валентину Петрівну і вона пригадала, що він сам хотів купити її квартиру …
Всі речі, все майно її, поки вона жила в селі, вивезли на смітник.
Так вона в свої 74 роки стала бездомною. Скоро втратила паспорт. Поневірялася по Києву, жила у себе під будинком. Під своїм колишнім будинком.

Зараз відновлюємо їй паспорт, будемо потім оформляти в приватний будинок престарілих.
Або якщо хочете приїхати познайомитися з нею, поспілкуватися, підтримати добрим словом, допомогти, телефонуйте +3 8 063 116 40 99 «Дім Милосердя Київ»