Корисна інформація для всіх, хто допомагає бездомним людям !!!

Коли настали холоди, до нас почастішали звернення з проханням допомогти тому чи іншому бездомному.

Результат у всіх бездомних однаковий – вони опинилися на вулиці, на самоті. 
АЛЕ ті причини, через які вони потрапили в цю ситуацію – часто різні.

Щоб по справжньому допомогти людині вибратися з того болота, в якому вона опинилася, потрібно допомогти їй у вирішенні саме проблеми через яку вона живе на вулиці.

На наш погляд, основні види причин бездомності:
-алкоголізм (втрата роботи, майна)
-невміння формувати соціальні зв’язки, частіше за все, через складний характер (в результаті, порушені відносини з сім’єю, відсутність друзів)

І якщо у випадку з алкоголізмом алгоритм допомоги повинен бути одним – надання можливості пройти курс реабілітації.
То в разі, коли діти виганяють старих батьків на вулицю, іншим – повернути за допомогою поліції батьків додому.
А якщо людина через проблеми зі здоров’ям втратила роботу і житло, можна її підлікувати і допомогти працевлаштуватися. І т.д.

Ось, список питань, які допоможуть вам діагностувати проблему людини та захистити себе від можливого зараження вошами, туберкульозом та ін.

1. Історія людини. ЯК вона опинилася в такому становищі? (Чи є алкогольна залежність)
2. Чи є родичі / друзі, які готові допомогти йому? (завжди класно заручитися допомогою ще когось)
3. Чи є документи і які саме?
4. Якщо є інвалідність, то в зв’язку з яким захворюванням?
5. Чи сидів в тюрмі?
6. Чи немає зараз проблем з законом? Чи не знаходиться зараз в розшуку?
7. Чи хворів на туберкульоз? Коли останній раз робив флюрограмму?
8. Є якісь інші захворювання, про які ми повинні знати? Короста, воші, епілепсія, хронічна астма (потрібно буде постійно купувати балони з ліками) …
9. І НАЙГОЛОВНІШЕ ПИТАННЯ: чи хоче людина кардинальним чином змінити життя? Або їй просто необхідний нічліг, харчування, одяг, робота?

Нехай Бог допомагає вам допомагати іншим!

Степан Безсмертний 2

допомога бездомнимВчора відвезли Степана в Хоспіс для літніх людей та оплатили його перебування за 2,5 місяці.
За цей час допоможемо йому:
– отримати довідку про втрату документів,
-він реабілітується після операції
-та поїде в Одеську область відновлювати паспорт.

Дякуємо Александр Чекменев (Alexander Chekmenev) та всім, хто пітримав Степана морально, матеріально та молитовно.
Без вашої допомоги, він, скоріше за все, загинув би на вулиці, як десятки інших бездомних…

помощь бездомным Киев

Андрій Володимирович Командир

Народився в 1974 році (44 роки).
Родом з Хмельницької області, майже все життя прожив у Вінницькій.

Близько 10 років тому переїхав до Києва з дружиною на заробітки.
Разом займалися ремонтом квартир.
Після одного випадку вона сильно перелякалася і зійшла з розуму.
Вона стала занадто агресивно поводитися і її помістили в психоневрологічний диспансер.

Жив сам, потім захворів передраковую виразкою і Андрію видалили частину шлунка. Після лікарні було важко, але деякий час ще продовжував працювати. Ремонти робити вже не міг, влаштувався приймальником металу.

Потім вкрали документи і стався інсульт, після якого ноги відмовили, а сам Андрій став непрацездатним.
Рік прожив в лісі в наметі, біля гаражів, неподалік від колишньої роботи. Його підгодовували охоронці.
За цей час на тілі чоловіка з’явилися пролежні.
Розумів, що цю зиму вже не переживе.

відео тут

В першу чергу йому потрібно допомогти відновити паспорт, щоб оформити інвалідність.

Потрібен невропатолог, який зможе:
-зробити огляд
-призначити аналізи
-ліки

Дякуємо Kristy Kristy за те, що не пройшла мимо цієї людини

Мацюк Євдокії Григорівні 75 рокі

допомогти бездомній

Родом з смт Новоархангельськ Кіровоградської області.
Закінчила Уманський педінститут.
Все життя пропрацювала вчителькою хімії та біології в середній школі.

Жила з сестрою і єдиною дочкою. Сестра стала захоплюватися спиртним, стала і її змушувати пити. Євдокія Григорівна відмовлялася, тоді сестра стала наливати дочці Євдокії.

На той час, вона вже вийшла на пенсію і щоб позбутися постійного домашнього стресу поїхала до Києва на заробітки – торгувати квітами.
В її роки їй би на печі лежати, а вона працює. Її сусідка – продавщиця розповідає, що Євдокія може заснути сидячи з букетом квітів. Капелюх падає, букет теж, а Євдокія спить …

Нещодавно у неї вкрали паспорт, пенсійне посвідчення та картку ощадбанку, на яку їй приходила пенсія. Тепер замість хостелу їй доводиться жити на вокзалі, а харчуватися в «Обід Без Бід».

Написали разом з нею заяву про втрату паспорта, занесли в поліцію. Коли буде готовий висновок, потрібно буде її відправити в смт Новоархангельськ.

Дорога туди-назад, штраф за втрату паспорта, фото на документи. Можливо, ще, щоб відновити пенсійне будуть потрібні якісь фінанси.

Фото та участь в її долі Олександр Чекменьов

Безсмертний Степан Васильович, 50 років.

допомога бездомним

У 2004 приїхав з села Шершінци Одеської області до Києва на заробітки.
Працював на будівництвах, де і заробив грижу.
Нещодавно грижу вирізали, але невдало. Всі невеликі заощадження були витрачені на лікування.

Коли ліки закінчилися, його з незашітой діркою в животі виписали на вулицю.

Поки він знаходився в лікарні, його виселили з хостелу, де він орендував койко-місце.

У підсумку, жити ніде, в животі діра.

В такому стані провів кілька днів на вулиці, поки не втратив свідомість. Швидка привезла його назад в хірургію, звідки його виписали. Зараз лежить там під загрозою повторної виписки, тому що ліків для нього немає.

Купили лікарям хірургічні нитки, щоб його зашили, а йому пелюшок і цукерок – льодяників, які він попросив, тому що його не годують через його хвороби.

Родичів у нього немає.

Фото від Олександр Чекменьов

Рибалов Микола Іванович

Рибалов Микола Іванович народився в 1936 році в місті Мінусинськ (Росія).
Коли йому не було ще й трьох рочків, в автокатастрофі загинули батьки і його маленького віддали в інтернат.
Хлопчиськами тікали з інтернату в найближчий ліс, бродили по ньому, шукали всякі цікавинки. Один раз натрапили на ящик з боєприпасами (після війни того добра в лісах вистачало). Ящик, звичайно, розтягнули і стали використовувати в своїх хлоп’ячих цілях – хто куди.

Миколі не пощастило – у нього в руках вибухнула шашка, яку він не встиг відкинути. Так він позбувся чотирьох пальців на одній руці.

Після інтернату було хореографічне училище, робота в балеті. Але, тому що був маленького росту постійно відчував на собі глузування, тому довелося перекваліфікуватися на … тракторіста !!! Працював на тракторі довгі роки.

Потім була важка хвороба.
Як опинився в Києві не пам’ятає, знає тільки, що кілька років живе на вулиці.
Родичів немає. Документів немає.помощь бездомнім

Коли його знайшли в парку біля метро Святошин, він просив відправити його в будь-який притулок, де його не виженуть і буде дах над головою.

Люди, які його знали, попереджали, що Микола Іванович любить випити, але нам він пояснив, що п’є від безнадії і готовий кинути (дійсно кинув – поки був в Будинку Милосердя – говорив, що навіть бажання не було випити). Ми постаралися створити йому сімейну атмосферу на два тижні, поки він жив у нас і дали йому надію на краще життя.

У понеділок відправили його до притулку в Дружковку.
Разом із Евгений ПолозюкАлександр Чекменев (Alexander Chekmenev)Янина Алексахина та Julia DzyubaАлексей Семенец

как помочь бомжукак помочь бомжукак помочь бездомному

Ігор Пелих

«Дуже хочу змінити життя! Поки не знаю як, але вірю, що це можливо », каже Ігор Пелих, проживши 10 років без сімї і останні 2 роки без даху над головою.

З Ігорем нас познайомила Олена Мельник – це один з її підопічних, яким вона регулярно носить їжу.

З трьох бездомних людей, що живуть під відкритим небом у Житнього ринку, яким ми в той день запропонували спробувати змінити життя, погодилися троє, але коли справа дійшла до справи))))

поїхав в Дім Милосердя Київ  один Ігор.

помощь бездомным

За три тижні перебування у нас він підлікувався, ми почали відновлювати йому документи.

Минулої п’ятниці відвезли його в приватний будинок престарілих під Броварами, будемо допомагати йому там соціалізуватися.

Ось, його історія.

«Прізвище моє Пелих Ігор Іванович. Народився в 1960 році.
Батько Пелих Іван Іванович, мати Пелих Ганна Іванівна.
Народився я в місті Києві, на Вітряних Горах. Там і прожив дитинство в приватному будинку – в дитячий садочок не ходив, виховували мене бабуся і дідусь.

Закінчив школу, вступив до технікуму радіоелектроніки, його теж закінчив.

У 1979 році я одружився.

У 23 роки пішов служити в армію, опинився в Туркменії.
Після того, як прийшов з армії, влаштувався працювати рибалкою. Працював, в основному, на Київському морі.

Народився син, виріс. Але, на жаль, після того, як він пішов в армію, ми з дружиною розлучилися.

Одружився ще раз, розлучився.

З попередньою сім’єю майже не спілкувався. Батьки мої, на той час, вже померли, поховав їх.

Жив одинаком, працював, знімав кімнату, поки не зламав стегно через невдале падіння. Потім додався перелом руки, на який лікарі неправильно наклали гіпс, через що вона неправильно зрослася. Працювати виявився не в змозі, став бездомним.

Розумію, що в тому, що потрапив на вулицю, винен сам – не дорожив відносинами з людьми.

Дуже хочу змінити життя! Поки не знаю як, але вірю, що це можливо »

помощь бездомному

Наталя Радюк

Недавно знов зустрілися з Наталею Радюк.
В минулому році наш волонтер знайшов її на сходах підземного перехода біля метро Святошин.
На той момент вона нічого не їла три дні.

В 37 вона з Тернопільщини переїхала до Київа.
Працювала посудомийницею, знімала ліжко-місце в кімнаті, де жила бабуся, яка потребувала догляду.
Догляд за бабусею та робота – разом давали їй можливість більш-менш нормально жити.

Але за короткий період часу все полетіло догори ногами: бабуся померла, у самої Наталії почалися проблеми зі здоров’ям (через це втратила роботу). Кімнату, в якій вона жила, господарі виставили на продаж.
Так лишилася одночасно роботи і житла.

Коли її попросили звільнити кімнату, вона залишила все речі, документи і пішла світ за очі.
Місяць бродила по Києву, поки не зрозуміла, що опинилася в повній безвиході.
Поруч проходив наш волонтер, який запропонував їй допомогу.

В Домі Милосердя її сусідка казала, що Наталя така худа, що можна кістки рахувати. До того ж через тиждень у неї сильно напухли ноги. Прийшлося її положити в лікарню, оплатити їй лікування. Але вона швидко одужала.

Потім направили її до наших друзів в Безкоштовне лікування алко та наркозалежних в Україні
Там їй допомогли соціалізуватися. Зараз вона вже працює, орендує собі окреме житло.

Господи, поблагослови і надалі її життя!