Тіщенко Василь Миколайович

помощь бездомным

“Звуть мене Тіщенко Василь Миколайович.
Народився я 12 серпня 1957 року в Чернігівській області, село Полуботки.

Закінчив 4 класи в селі, доучувався потім в Чернігові – школа номер 1.

У 1974 році закінчив 10 класів і поїхав вступив до Львівського кінотехнікум. Через рік пішов в армію.
Служив там до 1977 року у Воронезькій області, місто Борисоглібськ. Після повернувся до Львова, закінчив технікум.

У 1979 році поїхав по направленню працювати в Чернігівську дирекцію районної кіномережі. Обслуговували 72 кіноустановки, весь Чернігівський район. Технаруком був, потім заступник директора …
Потім, коли кіно розвалилося, працював в райкомсельхозенерго, селькомунхозе з охорони праці головним інженером і потім в Чернігівській обласній лікарні постачальником років 8 працював.

Одружений був, дочка є.

Потім травму отримав в 1995 році – підліз під колесо автомобіля. Півроку в лікарні лежав, роботу втратив.
Після лікарні через сімейні причини в 1996 році сталося розлучення.

За два роки не платив квартплату в своїй квартирі і прийшов мені виклик на позбавлення житлових прав, бомжем мене зробили. Виписали, не дивлячись на те, що особовий рахунок на мені був оформлений…

Ось і все.

Недавно мені взагалі ногу відрізали. Тепер і на Суздальській жити не можу – в туалет там напівсидячи ходжу, не обладнаний він для інвалідів.
Що робити далі не знаю …”

Жолудь Наталья Вікторівна

помощь бездомнімПривезли її до нас друзі із проекта BEZ ДОМА.

Наталью Вікторівну в черговий раз побив сильно син-алкоголік та вигнав із дому.

Два місяці вона прожила на вокзалі, де у неї майже відразу вкрали гроші та документи.

Каже, що в те пекло, яке їй влаштував дома син, вона нізащо не повернеться, краще з моста або під поїзд 

Поки вона у нас в притулку, потім відновимо їй документи та спробуємо допомогти працевлаштуватись в Києві.

Допомога небайдужих

В такі моменти розумієш, що ти не один, бо відчуваєш підтримку з боку інших людей, яким теж не байдуже…

Позавчора Мария Коваленко підкинула нашим стареньким та інвалідам продуктів (особлива подяка від них за каші – вони їм дууууже сподобались! Як сказала одна бабуся: ням-ням  )

А сьогодні Ирина Осауленко з друзями завезли нам необхідних речей: тапки, труси, крупи, олія, макарони та ін.

Завдяки Вашій підтримці наші опікувані можуть відчувати турботу та прийняття.

Дуже дякуємо!

Брехови Зоя Володимірівна та Юлія

допомога бездомним

Вчора звернулись до нас за допомогою Зоя Володимірівна та Юлія.
Мати та донька.

Мати пенсійного віку, донька інвалід за зором.

Жили та працювали в Харкові. Мати працювала двірником, донька в школі поруч прибиральницею. Жили в службовій квартирі, в кімнаті.
В сусідній кімнаті жила старенька бабуся.

Коли бабуся померла, з’явився її онук і якимось чином переоформив на себе всю квартиру.
Так вони стали бездомними.

Потім ще довго працювали в селі на фермі, але з часом й цієї роботи не стало та прийшлось по монастирях їздити.

Коли закінчились гроші прийшлось взяти кредит, щоб вижити і зараз вся пенсія матері уходить на заборгованість.
Донці в цьому році не вдалось переоформити інвалідність.

Останнім часом вони жили просто неба поруч із житловим будинком в Києві та їли, що дадуть перехожі, поки одна небайдужа жінка не зняла для них хостел на пару днів, а потім не помістила до нас.

Будем пробувати допомогти чим зможемо їм. Головне, щоб вони не повернулись знов на вулицю.

Київ добре місто

Ми зосереджені на допомозі бездомним похилого віку та бездомним інвалідам, але всім, хто до нас звертається, ми намагаємось допомагати, чим можемо.

Сьогодні у нас була Ольга Рожко, 32 роки. Просила про нічліг та можливість заробити, щоб повернутися додому в Одеську облать.

Приїхала вона звідти в Київ, щоб відвідати монастир, та спробувати працевлаштуватись, але загубила гроші і залишилась без засобів до існування.

Добре, що хоч документи залишились.

Поспілкувалась з перехожими, ті їй сказали, що Київ жорстоке місце, не варто й пробувати тут облаштуватись.

Але ми іншої думки про це, тому допомогли Ользі зняти хостел на місяць та просимо вашої допомоги про її працевлаштування.

Ольга за освітою інженер-метеоролог, трохи знає англійську, має досвід догляду за людьми похилого віку, працювала продавцем канцтоварів.

Шкідливих звичок не має.

телефон Ольгі
063 248 67 03

Валентина Петрівна

помочь бездомной
1948 року народження
“Було спочатку все нормально, чоловік, син, потім народилася дочка.

Працювала в поліклініці медсестрою, на пошті, всього 24 роки стажу маю.

Коли доньці виповнилося 3 роки 9 місяців, вона захворіла апендицитом і після невдалої операції померла.
Сильно любили її з чоловіком, підкосило це нас, звичайно.

У 2000 році чоловік помер і син став пити.
Невістка тоді, щоб тягнути сім’ю поїхала в Польщу на заробітки і через місяць теж там померла, тромб лопнув.

Син ще більше став пити. Їздила за ним всюди, вмовляла, щоб він став розсудливим.

Роботу втратила потім, світло, газ в селі відрізали за борги, жити там неможливо. Жила тому в Києві, в переходах.

72 роки вже, вихід не бачу, що робити далі не знаю. Паспорт втратила …
Дайте зиму пережити …”

Бездушний Сергій Васильович

помощьбездомным

1957 року народження, але виглядає на 70 років мінімум.
Життя на вулиці не додає здоров’я.
Коли його привезли до нас волонтери зі Скиния – христианская церковь, він три дні не спав, та й досі дуже слабкий. Має анемію. Зламане плече. Дуже дуже худий, схоже на дистрофію.

Народився Сергій в Києві.
Закінчив спортивну школу, відслужив в армії, одружився, виховав двох доньок, поставив їх на ноги.
Із-за постійних сварок розлучився із жінкою та роз’їхався.
Із часом втратив роботу та опинився на вулиці.

Просить оформити до Ясногородки, щоб не померти на вулиці.

Доньки та колишня жінка живуть в Києві.