Любов Олександрівна

«Мене звуть Кадацька Любов Олександрівна, 03.12.1954 гр., Бездомна.

Народилася під Запоріжжям, потім переїхала в Запоріжжя. Закінчила школу, працювала на кордовому заводі, вийшла заміж, народила двох дітей.

Чоловік потім помер, ниркова недостатність.

Після цього розсварилися з дочкою, вона вважала, що це я винна в смерті батька.

Потім в суді працювала секретарем. У суді недовго протрималася — близько трьох років. Випивати від цього всього почала.

Довелося на базар йти торгувати.

Квартиру відібрали, за неї потрібно було 5 років відпрацювати, а у мене стаж був всього 3 роки.

За гроші, що отримувала на базарі, житло не могла орендувати. Довелося переїхати в село, найматися по людям працювати, щоб житло було.

Так і працювала 20 років по селах.

У минулому році син помер від раку.

У мене ноги відмовили. Потрапила в лікарню.

Після лікарні виявилася не потрібна хазяїну.

У нього городи, теплиці … тільки працюй і працюй … а я… я ледве ходжу.

Дочка, забезпечена, магазин свій в Запоріжжі має. Але з тієї сварки спілкуватися не хоче. Каже: матері немає у мене, померла.

Що робити далі — не знаю, нікому не потрібна … »

зараз Людмила знаходиться в нашому притулку.

дякуємо Право на захист, що сприяєте Людмилі у відновленні документів!

дякуємо Александр Чекменев (Alexander Chekmenev) за фото!