Бездомна 1951 року народження.
До 1969 жила з мамою, поки мама від важкої хвороби не вмерла у неї на руках. Тоді вона поїхала на заробітки. Потрапила в Грузію на збір мандаринів, після збору там і залишилася. Влаштувалася дояркою, вийшла заміж.
Чоловік попався алкоголік і садист, постійно бив її, знущався над маленькою дитиною.
В один день зібралася і втекла з малюком. Поїхала в інше місто, влаштувалася на роботу. Жила, ростила дитину. Потім її знайшов чоловік, дитини відібрав і поїхав невідомо куди.
З горя почала пити.
Потім з’ясувалося, що чоловік захворів на туберкульоз і помер, а сина віддали в інтернат.
Через те, що на той час уже сильно пила, дитину не їй не повернули, а навпаки, позбавили материнських прав.
Згодом кинула пити, переїхала в маленьке містечко в Дніпропетровській області, влаштувалася на роботу.
Все життя жила з іншим чоловіком, поки він не помер. Оскільки не були офіційно одружені, на житло претендувати не могла.
Так в 60 з гаком років виявилася на вулиці.
Збирала картон, пляшки — так і виживала. Якось раз невдало впала і зламала плече, опинилася в лікарні. Там хороші люди через фейсбук знайшли її сина, якого вона 30 років не бачила !!!
Виявляється, син її шукав весь цей час!
Зараз Тетяна знаходиться в Будинку Милосердя, сподівається, що їй допоможуть якось влаштуватися в житті.
Ще з самого початку епідемії ми наголошували, що бездомні стали особливо незахищеними в новій реальності, яку створив карантин в Києві…
Читати далі →52 роки, бездомний. Працював вантажником на базарі, жив в переході біля метро Либідська. Місяць тому виписв з друзями, заснув на…
Читати далі →Якщо вам ваші проблеми здаються непереборними та важкими, подивіться, як один із наших опікуваних, молодий хлопець не в змозі без…
Читати далі →Дуже круто, коли молодь може розділити свій час з людьми в кризових ситуаціях. Після таких зустрічей в притулках на довгий…
Читати далі →Наша щира вдячність Diakonie ČCE — Humanitární středisko. Дякуємо дорогим друзям за серця, відкриті для страждаючого народу України. Дякуємо за…
Читати далі →Вчора звернулись до нас за допомогою Зоя Володимірівна та Юлія. Мати та донька. Мати пенсійного віку, донька інвалід за зором….
Читати далі →Для тих, кому зранку своє життя не подобається, тримайте порівняння: «Звуть мене Кисилевський Олександр Миколайович Народився я в Києві і…
Читати далі →Валентина Петрівна Марченко, киянка, 74 роки, бездомна. Все життя пропрацювала провідницею на залізниці. У 29 років овдовіла не встигнувши завести…
Читати далі →Сьогодні привезли до нас хлопця. Затримка розумового розвитку. Один з тих нешкідливих і довірливих людей, яких мало … Після смерті…
Читати далі →Миколу привезли до нас повністю сліпого, без документів, без надії в лютомі 2019. Завдяки наші спільній праці він вже бачить…
Читати далі →Народився і прожив усе життя в Києві, на Нивках. Був одружений, в кінці 90-х розлучилися. Дружина поїхала в село, дочка…
Читати далі →24 січня 2020 року в «Домі Милосердя» опинилось «чудо», з яким ні до того, ні після ми не стикалася. Історія…
Читати далі →