«Дуже хочу змінити життя! Поки не знаю як, але вірю, що це можливо », каже Ігор Пелих, проживши 10 років без сімї і останні 2 роки без даху над головою.
З Ігорем нас познайомила Олена Мельник — це один з її підопічних, яким вона регулярно носить їжу.
З трьох бездомних людей, що живуть під відкритим небом у Житнього ринку, яким ми в той день запропонували спробувати змінити життя, погодилися троє, але коли справа дійшла до справи))))
поїхав в Дім Милосердя Київ один Ігор.
За три тижні перебування у нас він підлікувався, ми почали відновлювати йому документи.
Минулої п’ятниці відвезли його в приватний будинок престарілих під Броварами, будемо допомагати йому там соціалізуватися.
Ось, його історія.
«Прізвище моє Пелих Ігор Іванович. Народився в 1960 році.
Батько Пелих Іван Іванович, мати Пелих Ганна Іванівна.
Народився я в місті Києві, на Вітряних Горах. Там і прожив дитинство в приватному будинку — в дитячий садочок не ходив, виховували мене бабуся і дідусь.
Закінчив школу, вступив до технікуму радіоелектроніки, його теж закінчив.
У 1979 році я одружився.
У 23 роки пішов служити в армію, опинився в Туркменії.
Після того, як прийшов з армії, влаштувався працювати рибалкою. Працював, в основному, на Київському морі.
Народився син, виріс. Але, на жаль, після того, як він пішов в армію, ми з дружиною розлучилися.
Одружився ще раз, розлучився.
З попередньою сім’єю майже не спілкувався. Батьки мої, на той час, вже померли, поховав їх.
Жив одинаком, працював, знімав кімнату, поки не зламав стегно через невдале падіння. Потім додався перелом руки, на який лікарі неправильно наклали гіпс, через що вона неправильно зрослася. Працювати виявився не в змозі, став бездомним.
Розумію, що в тому, що потрапив на вулицю, винен сам — не дорожив відносинами з людьми.
Дуже хочу змінити життя! Поки не знаю як, але вірю, що це можливо »
Довелося евакуювати чоловічий притулок на Івано-Франківщину. Двох чоловіків не змогли взяти через відсутність документів і українського громадянства. Тож пішли до…
Читати далі →Бездомна 1951 року народження. До 1969 жила з мамою, поки мама від важкої хвороби не вмерла у неї на руках….
Читати далі →Родом з смт Новоархангельськ Кіровоградської області. Закінчила Уманський педінститут. Все життя пропрацювала вчителькою хімії та біології в середній школі. Жила…
Читати далі →52 роки, бездомний. Працював вантажником на базарі, жив в переході біля метро Либідська. Місяць тому виписв з друзями, заснув на…
Читати далі →Дивились ми, дивились, як інші підводять підсумки року та й вирішили теж порахувати наші спільні (бо без вас ми б,…
Читати далі →Миколу привезли до нас повністю сліпого, без документів, без надії в лютомі 2019. Завдяки наші спільній праці він вже бачить…
Читати далі →Добрий день всім небайдужим! Вчора були у Ігора, пропонували йому допомогу в лікуванні, але він відмовився їхати на операцію, каже…
Читати далі →Якщо у вас або ваших знайомих є робота з наданням житла, яку б могла виконувати ця людина — це буквально…
Читати далі →Потрібна ваша думка! Коротко суть викладеної статті наступна: в Данії бездомного оштрафували за те, що він спав в публічному місті….
Читати далі →Серце радіє, коли бачиш, як люди, котрі певний час свого життя були зосереджені тільки на собі та своїх інтересах, в…
Читати далі →Найбільш ефективна допомога, це коли вдається запобігти бездомності. Вчора до нас зателефонували з Бориспільського аеропорта поліцейські та попросили про допомгу….
Читати далі →Йому 58. Юра повністю сліпий, бо пару років тому йому бризнули в очі з балончика невідомою рідиною або газом. Одне…
Читати далі →