Володимир Кліменко

помощь бездомним

 

Життя так склалося, що в свої 65 має в сукупності 40 років за гратами.

Останній раз звільнився кілька років тому, вирішив, що нормальне життя почати немає можливості, бо батьки померли, хата розвалилась, працювати в 60 без документів та досвіду нереально.

Так став бездомним.

В минулому році в Запоріжжі, коли ночував на лавочці, каже, розбудив якийсь регот. Відкрив очі та все що побачив та почув — світло від телефону та голос: знімай гарно!
Підлітки відлупцювали палками так, що до сих пір насилу пересувається.

Сидіти може тільки так, з підогнутими ногами, бо біль нестерпний.

Каже, мрію про нормальне життя в своєму будинку, в селі, але розумію, що ця мрія нейздісненна