«Мене звуть Колодій Володимир, народився я в 1954 році, під Донецьком.
Батька не було, ростила мене мати.
Потрапив я в погану компанію і в 1980 році мене посадили на 5 років.
Коли звільнився, поїхав додому, а там на мене чекав один фундамент.
Мати померла, будинок знесли. А і я не знав про це до останнього.
Влаштувався в шахту, працював в шахті, жив в гуртожитку від шахти.
У 1995 стали платити копійки, шахтарі їздили стукати касками в Київ і тоді я поїхав в Запоріжжя, влаштувався на завод, а й там не густо було.
Поїхав до Києва, довбав асфальт, кабелі прокладав, жити можна було — знімав квартиру.
Потім здоров’я стало гірше, потім ще гірше, влаштувався в охорону і квартиру вже не зміг знімати, жив де доведеться.
Потім з охорони звільнили, потрапив під скорочення.
Протягом останніх двох років живу на вулиці.
Нещодавно руку зламав, на рентген грошей не було, зрослася неправильно і зараз не працює.
Допоможіть вибратися з вулиці.»
Дякуємо за фото Александр Чекменев (Alexander Chekmenev)
Мінус три колоски в снопах смерті. Три прекрасних людини не замерзне взимку на вулиці, їх не поб’ють малолітні розбійники,…
Читати далі →Там знаходиться Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів, ми туди направили Сергія в жовтні. Виявляється, не все у нас в…
Читати далі →На бесплатные раздачи еды приходят люди разные: обычные люди и люди бездомные в разной глубине кризиса – кто-то месяц на…
Читати далі →«Звуть мене Тіщенко Василь Миколайович. Народився я 12 серпня 1957 року в Чернігівській області, село Полуботки. Закінчив 4 класи в…
Читати далі →Щиро дякуємо Nova Ukraine та особисто Anna Bietina за підтримку наших опікуваних памперсами. Нехай добро, яке ви робите для українців — повернеться до вас…
Читати далі →Кілька днів тому привезли до нас в притулок з Життєлюба сліпого дідуся, який жив в коморі на поверсі житлового будинка, біля…
Читати далі →Світлана чотири роки тому зосталася без житла. Із сином інвалідом опинилася на вулиці. Син залишився на Кіровоградщині де зараз працює…
Читати далі →Великдень це про надію. Надію, яка міняє все довкола. Надію на те, що з цим життям все не закінчиться. Якщо…
Читати далі →Вона приходить до нас, в таких ситуаціях: хтось наполегливо дзвонить раз за разом, переконливо розповідає, що людина в небезпеці, ми…
Читати далі →«Мене звуть Волинчук Любов Олександрівна, 1960 року народження. 16 років тому моя дочка залишила мене без квартири. Я, звичайно, сама…
Читати далі →Сьогодні вівторок! Щедрий Вівторок!!! Багато людей поруч потребують допомоги. Їм справді дуже зле. На сьогоднішній день у Києві кілька тисяч безпритульних…
Читати далі →1948 року народження «Було спочатку все нормально, чоловік, син, потім народилася дочка. Працювала в поліклініці медсестрою, на пошті, всього 24…
Читати далі →