Сан Санич

помощь бомжам

Забрали позавчора з під метро Голосіївська Олександра Олександровича.
У нього немає руки, ноги та око нічого не бачить, тобто він без сторонньої допомоги не може рухатись і навіть штани зняти до туалету не може.
Друга нога у нього гниє.

Він канєшно теж не подарок, але реакція людей, які були на зупинці поруч, м’яко кажучи, здивувала.

Спав він прямо на асфальті, та коли ми його підняли щоб посадити у візок, жінка поруч почала голосити: давайте його прям так у візку і спустимо з обрива! (зупинка на горці)

Всі інші теж її підтримали: бамжара ванючій, задалбал тут всєх…та ін.

Спитали у Олександра, що він думає з того, як відносяться до нього ті, хто поруч?

Він каже: буду ту жінку проклинати, щоб вона раком захворіла.

Отак і живемо…якщо нам хтось заважає, ми готові його позбутися любим шляхом, а у відповідь чуємо прокльони.