«Дуже хочу змінити життя! Поки не знаю як, але вірю, що це можливо », каже Ігор Пелих, проживши 10 років без сімї і останні 2 роки без даху над головою.
З Ігорем нас познайомила Олена Мельник — це один з її підопічних, яким вона регулярно носить їжу.
З трьох бездомних людей, що живуть під відкритим небом у Житнього ринку, яким ми в той день запропонували спробувати змінити життя, погодилися троє, але коли справа дійшла до справи))))
поїхав в Дім Милосердя Київ один Ігор.
За три тижні перебування у нас він підлікувався, ми почали відновлювати йому документи.
Минулої п’ятниці відвезли його в приватний будинок престарілих під Броварами, будемо допомагати йому там соціалізуватися.
Ось, його історія.
«Прізвище моє Пелих Ігор Іванович. Народився в 1960 році.
Батько Пелих Іван Іванович, мати Пелих Ганна Іванівна.
Народився я в місті Києві, на Вітряних Горах. Там і прожив дитинство в приватному будинку — в дитячий садочок не ходив, виховували мене бабуся і дідусь.
Закінчив школу, вступив до технікуму радіоелектроніки, його теж закінчив.
У 1979 році я одружився.
У 23 роки пішов служити в армію, опинився в Туркменії.
Після того, як прийшов з армії, влаштувався працювати рибалкою. Працював, в основному, на Київському морі.
Народився син, виріс. Але, на жаль, після того, як він пішов в армію, ми з дружиною розлучилися.
Одружився ще раз, розлучився.
З попередньою сім’єю майже не спілкувався. Батьки мої, на той час, вже померли, поховав їх.
Жив одинаком, працював, знімав кімнату, поки не зламав стегно через невдале падіння. Потім додався перелом руки, на який лікарі неправильно наклали гіпс, через що вона неправильно зрослася. Працювати виявився не в змозі, став бездомним.
Розумію, що в тому, що потрапив на вулицю, винен сам — не дорожив відносинами з людьми.
Дуже хочу змінити життя! Поки не знаю як, але вірю, що це можливо »
Приємний дзвінок із минулого. Сьогодні нам подзвонив Бандурко Юра. Вперше за весь термін його перебування в місцях позбавлення волі він…
Читати далі →Сам я з сіла Єгоровка Черніговської області. Коли мені було 2 роки ми переїхали в місто Прилуки і там жили….
Читати далі →Хто молодці?Kristy Kristy та Миколай — молодці!!! Вчора возили Андрія Командира в Бершадь (Вінницька обл 300 км від Києва) відновлювати йому…
Читати далі →Сьогодні вівторок! Щедрий Вівторок!!! Багато людей поруч потребують допомоги. Їм справді дуже зле. На сьогоднішній день у Києві кілька тисяч безпритульних…
Читати далі →Ще три людини направлені до Київського міського центру комплексного обслуговування бездомних громадян. Через терор проти України, зібрати необхідні документи, зробити…
Читати далі →Народився в 1974 році (44 роки). Родом з Хмельницької області, майже все життя прожив у Вінницькій. Близько 10 років тому…
Читати далі →Одна із небагатьох київських лікарень, звідки не викидують людей на вулицю, наче непотріб — лікарня біля метро Університет. Волонтери…
Читати далі →Віталій після ампутації ноги майже рік пролежав в лікарні. Нікому не потрібний.Медперсонал не обтяжував себе тим, щоб начити людину пересуватися…
Читати далі →«Добрий день, мене звати Михайло Васильович, мені 58 років. Родом я з Івано-Франківської області. Там була дружина і син. Будинок…
Читати далі →Дякуємо Pro Bono Club Ukraine за знайомство із юристами із Axon Partners. Протягом майже години хлопці консультували нас із болючих питань: -що робити,…
Читати далі →Дякуємо за допомогу! Збір закрито. Менше ніж за півдоби ми всі разом назбирали необхідну суму. Звіт можна буде побачити пізніше…
Читати далі →Сьогодні у нас звільнилось місце в одній з квартир, то ми запропонували Василію Петровичу переїхати до притулку, а він відмовився….
Читати далі →