Недавно знов зустрілися з Наталею Радюк.
В минулому році наш волонтер знайшов її на сходах підземного перехода біля метро Святошин.
На той момент вона нічого не їла три дні.
В 37 вона з Тернопільщини переїхала до Київа.
Працювала посудомийницею, знімала ліжко-місце в кімнаті, де жила бабуся, яка потребувала догляду.
Догляд за бабусею та робота — разом давали їй можливість більш-менш нормально жити.
Але за короткий період часу все полетіло догори ногами: бабуся померла, у самої Наталії почалися проблеми зі здоров’ям (через це втратила роботу). Кімнату, в якій вона жила, господарі виставили на продаж.
Так лишилася одночасно роботи і житла.
Коли її попросили звільнити кімнату, вона залишила все речі, документи і пішла світ за очі.
Місяць бродила по Києву, поки не зрозуміла, що опинилася в повній безвиході.
Поруч проходив наш волонтер, який запропонував їй допомогу.
В Домі Милосердя її сусідка казала, що Наталя така худа, що можна кістки рахувати. До того ж через тиждень у неї сильно напухли ноги. Прийшлося її положити в лікарню, оплатити їй лікування. Але вона швидко одужала.
Потім направили її до наших друзів в Безкоштовне лікування алко та наркозалежних в Україні
Там їй допомогли соціалізуватися. Зараз вона вже працює, орендує собі окреме житло.
Господи, поблагослови і надалі її життя!
Різдвяні дива бувают різними 😉 До нас цього року Спаситель прийшов через учнів 10-11 класів Київська вальдорфська школа «Софія» Вони зробили для…
Читати далі →Знайомтесь, це наш кототерапевт Соломон. Спеціалізація — нервові розлади, сум, депресія тощо))) Приїхав до нас з напівобпаленими вусами ще маленьким…
Читати далі →Сам я з сіла Єгоровка Черніговської області. Коли мені було 2 роки ми переїхали в місто Прилуки і там жили….
Читати далі →Причини для радості бувають різними. У нас своя: довгі походи по кабінетам держустанов в умовах карантину, збір усіх довідок і…
Читати далі →Нині радість стала, яка не бувала… 🙂 Ирина Воляник (Irina Volyanik) передала нам малюночки від діточок, які малювали їх спеціально для людей…
Читати далі →Завдяки вашим репостам знайшлися родичі Слави та Петра. До Слави приїхала тітка — привезла продукти, одежу. Сказала, що хоч самій…
Читати далі →Ситнік Тамара Дмитрівна 1948 родом з Хабаровського краю, місто Комсомольськ на Амурі50 років вже живе в Києві. Все життя працювала…
Читати далі →Довелося евакуювати чоловічий притулок на Івано-Франківщину. Двох чоловіків не змогли взяти через відсутність документів і українського громадянства. Тож пішли до…
Читати далі →Сестра Нектарія та пані Зоряна дуже завзято, натхненно та наполегливо клопотались, щоб на вулиці ночувало на одну людину менше. Тож…
Читати далі →Вже не вперше отримуємо допомогу, яка майже повністю перекриває місячну потребу одного притулку. Цього разу у найнеобхідніших медичних засобах та…
Читати далі →Родичів немає. Документів немає. Нікому не потрібен. Від старості насилу ходить. Останні роки жив у свого друга. Друг помер, квартиру…
Читати далі →Для учнів дитячого центру Назарет (Nazaret Daily Kids Center) нашим соціальним робітником Ольгою Вигран був проведений урок на тему волонтерства….
Читати далі →