Рибалов Микола Іванович

Рибалов Микола Іванович народився в 1936 році в місті Мінусинськ (Росія).
Коли йому не було ще й трьох рочків, в автокатастрофі загинули батьки і його маленького віддали в інтернат.
Хлопчиськами тікали з інтернату в найближчий ліс, бродили по ньому, шукали всякі цікавинки. Один раз натрапили на ящик з боєприпасами (після війни того добра в лісах вистачало). Ящик, звичайно, розтягнули і стали використовувати в своїх хлоп’ячих цілях — хто куди.

Миколі не пощастило — у нього в руках вибухнула шашка, яку він не встиг відкинути. Так він позбувся чотирьох пальців на одній руці.

Після інтернату було хореографічне училище, робота в балеті. Але, тому що був маленького росту постійно відчував на собі глузування, тому довелося перекваліфікуватися на … тракторіста !!! Працював на тракторі довгі роки.

Потім була важка хвороба.
Як опинився в Києві не пам’ятає, знає тільки, що кілька років живе на вулиці.
Родичів немає. Документів немає. помощь бездомнім

Коли його знайшли в парку біля метро Святошин, він просив відправити його в будь-який притулок, де його не виженуть і буде дах над головою.

Люди, які його знали, попереджали, що Микола Іванович любить випити, але нам він пояснив, що п’є від безнадії і готовий кинути (дійсно кинув — поки був в Будинку Милосердя — говорив, що навіть бажання не було випити). Ми постаралися створити йому сімейну атмосферу на два тижні, поки він жив у нас і дали йому надію на краще життя.

У понеділок відправили його до притулку в Дружковку.
Разом із Евгений Полозюк, Александр Чекменев (Alexander Chekmenev), Янина Алексахина та Julia Dzyuba, Алексей Семенец

как помочь бомжу как помочь бездомному

Похована доля

Трохи більше із життя Людмили, яку привезли до нас у повному відчаї із психоневрологічного диспансеру… Дякуємо Любовь Сидоренко (Lybov Sidorenko) за те,…

Читати далі →