Рибалов Микола Іванович народився в 1936 році в місті Мінусинськ (Росія).
Коли йому не було ще й трьох рочків, в автокатастрофі загинули батьки і його маленького віддали в інтернат.
Хлопчиськами тікали з інтернату в найближчий ліс, бродили по ньому, шукали всякі цікавинки. Один раз натрапили на ящик з боєприпасами (після війни того добра в лісах вистачало). Ящик, звичайно, розтягнули і стали використовувати в своїх хлоп’ячих цілях — хто куди.
Миколі не пощастило — у нього в руках вибухнула шашка, яку він не встиг відкинути. Так він позбувся чотирьох пальців на одній руці.
Після інтернату було хореографічне училище, робота в балеті. Але, тому що був маленького росту постійно відчував на собі глузування, тому довелося перекваліфікуватися на … тракторіста !!! Працював на тракторі довгі роки.
Потім була важка хвороба.
Як опинився в Києві не пам’ятає, знає тільки, що кілька років живе на вулиці.
Родичів немає. Документів немає.
Коли його знайшли в парку біля метро Святошин, він просив відправити його в будь-який притулок, де його не виженуть і буде дах над головою.
Люди, які його знали, попереджали, що Микола Іванович любить випити, але нам він пояснив, що п’є від безнадії і готовий кинути (дійсно кинув — поки був в Будинку Милосердя — говорив, що навіть бажання не було випити). Ми постаралися створити йому сімейну атмосферу на два тижні, поки він жив у нас і дали йому надію на краще життя.
У понеділок відправили його до притулку в Дружковку.
Разом із Евгений Полозюк, Александр Чекменев (Alexander Chekmenev), Янина Алексахина та Julia Dzyuba, Алексей Семенец
Пропонуємо Вам короткий роздум про Боже повеління для Свого народу в той час, коли вони будуть жити в землі, яку…
Читати далі →Гуманітарка зараз вкрай потрібна. Десь, особливо в центральних містах, її зібрано вдосталь, а десь ні. В окуповані російськими терористами населені…
Читати далі →«Звуть мене Тіщенко Василь Миколайович. Народився я 12 серпня 1957 року в Чернігівській області, село Полуботки. Закінчив 4 класи в…
Читати далі →Прекрасно розуміємо, що є невеликою організацією і всіх охочих досебе взяти нереально, а бездомних все більше і більше. Тож опікуємося…
Читати далі →Монотонна, одноманітна робота. День схожий на попередній… і на той, що був перед ним… і тиждень назад… Замкнуте коло справ….
Читати далі →Сьогодні вівторок! Щедрий Вівторок!!! Багато людей поруч потребують допомоги. Їм справді дуже зле. На сьогоднішній день у Києві кілька тисяч безпритульних…
Читати далі →UPD!!! Тсіоші знайшли роботу та житло (поки що на два тижні)! В дуже дивному світі ми живемо 🙂 його прийняла до…
Читати далі →Гарна суботня погода доповнилась спілкуванням із добрими людьми. Завітали сьогодні в три наші притулки зі справжнім лікарем Евгений Абрамович (Evgeny Abramovich)….
Читати далі →Юрій Веніамінович, 67 років. Є двоє синів. Є квартира, в якій живе старший син-алкоголік. Син відноситься до батька так, що…
Читати далі →Великдень це про надію. Надію, яка міняє все довкола. Надію на те, що з цим життям все не закінчиться. Якщо…
Читати далі →67 років, бездомний. Народився і все життя прожив у Києві. Закінчив київську консерваторію, фортепіанний факультет. Грає на будь-яких клавішних: від…
Читати далі →Щонеділі ми збираємось на одній з квартир де разом співаємо, розмірковуємо над різними темами. Сьогодні до нас завітав Alexander Napreyenko Читали притчу…
Читати далі →