Рибалов Микола Іванович народився в 1936 році в місті Мінусинськ (Росія).
Коли йому не було ще й трьох рочків, в автокатастрофі загинули батьки і його маленького віддали в інтернат.
Хлопчиськами тікали з інтернату в найближчий ліс, бродили по ньому, шукали всякі цікавинки. Один раз натрапили на ящик з боєприпасами (після війни того добра в лісах вистачало). Ящик, звичайно, розтягнули і стали використовувати в своїх хлоп’ячих цілях — хто куди.
Миколі не пощастило — у нього в руках вибухнула шашка, яку він не встиг відкинути. Так він позбувся чотирьох пальців на одній руці.
Після інтернату було хореографічне училище, робота в балеті. Але, тому що був маленького росту постійно відчував на собі глузування, тому довелося перекваліфікуватися на … тракторіста !!! Працював на тракторі довгі роки.
Потім була важка хвороба.
Як опинився в Києві не пам’ятає, знає тільки, що кілька років живе на вулиці.
Родичів немає. Документів немає.
Коли його знайшли в парку біля метро Святошин, він просив відправити його в будь-який притулок, де його не виженуть і буде дах над головою.
Люди, які його знали, попереджали, що Микола Іванович любить випити, але нам він пояснив, що п’є від безнадії і готовий кинути (дійсно кинув — поки був в Будинку Милосердя — говорив, що навіть бажання не було випити). Ми постаралися створити йому сімейну атмосферу на два тижні, поки він жив у нас і дали йому надію на краще життя.
У понеділок відправили його до притулку в Дружковку.
Разом із Евгений Полозюк, Александр Чекменев (Alexander Chekmenev), Янина Алексахина та Julia Dzyuba, Алексей Семенец
Вчора один із наших опікуваних запросив нас відмітити свою першу зарплатню 🙂 приємно 🙂 Володя прийшов до нас 8 місяців тому без надії…
Читати далі →62 роки. Сім’ї у мене немає. Хоча була колись. Розлучилися з дружиною, тому що був часто у відрядженнях, а їй…
Читати далі →З ринку «Юність» забрали 36-ти річного Куликова Дмитра. У хлопця світла голова, тверезий погляд на життя, здраві роздуми, незважаючи на…
Читати далі →Юрій Веніамінович, 67 років. Є двоє синів. Є квартира, в якій живе старший син-алкоголік. Син відноситься до батька так, що…
Читати далі →19 листопада нас відвідали колеги з Diakonie Katastrophenhilfe , які підтримують нашу роботу з бездомними з березня 2022. Це була…
Читати далі →Мінус три колоски в снопах смерті. Три прекрасних людини не замерзне взимку на вулиці, їх не поб’ють малолітні розбійники,…
Читати далі →«Мене звати Агаджанов Сергій Артюшовіч. 60 років мені. На вулиці живу з 2012 року. На Оболоні у мене живуть рідні…
Читати далі →Серце радіє, коли бачиш, як люди, котрі певний час свого життя були зосереджені тільки на собі та своїх інтересах, в…
Читати далі →Миколу привезли до нас повністю сліпого, без документів, без надії в лютомі 2019. Завдяки наші спільній праці він вже бачить…
Читати далі →У нас новий мешканець: Олександр. Не пожалкуйте пару хвилин свого часу, щоб послухати його історію та помолитись за нього. Його…
Читати далі →Йому 58. Юра повністю сліпий, бо пару років тому йому бризнули в очі з балончика невідомою рідиною або газом. Одне…
Читати далі →