Рибалов Микола Іванович народився в 1936 році в місті Мінусинськ (Росія).
Коли йому не було ще й трьох рочків, в автокатастрофі загинули батьки і його маленького віддали в інтернат.
Хлопчиськами тікали з інтернату в найближчий ліс, бродили по ньому, шукали всякі цікавинки. Один раз натрапили на ящик з боєприпасами (після війни того добра в лісах вистачало). Ящик, звичайно, розтягнули і стали використовувати в своїх хлоп’ячих цілях — хто куди.
Миколі не пощастило — у нього в руках вибухнула шашка, яку він не встиг відкинути. Так він позбувся чотирьох пальців на одній руці.
Після інтернату було хореографічне училище, робота в балеті. Але, тому що був маленького росту постійно відчував на собі глузування, тому довелося перекваліфікуватися на … тракторіста !!! Працював на тракторі довгі роки.
Потім була важка хвороба.
Як опинився в Києві не пам’ятає, знає тільки, що кілька років живе на вулиці.
Родичів немає. Документів немає.
Коли його знайшли в парку біля метро Святошин, він просив відправити його в будь-який притулок, де його не виженуть і буде дах над головою.
Люди, які його знали, попереджали, що Микола Іванович любить випити, але нам він пояснив, що п’є від безнадії і готовий кинути (дійсно кинув — поки був в Будинку Милосердя — говорив, що навіть бажання не було випити). Ми постаралися створити йому сімейну атмосферу на два тижні, поки він жив у нас і дали йому надію на краще життя.
У понеділок відправили його до притулку в Дружковку.
Разом із Евгений Полозюк, Александр Чекменев (Alexander Chekmenev), Янина Алексахина та Julia Dzyuba, Алексей Семенец
«Мене звати Витичак Євген Леонідович, 1976 року народження. Народився я в Велико-Михайлівському районі Одеської області, в смт Цебіково. Був брат….
Читати далі →1972 р.н. Затримка розумового розвитку та післяінсультний стан — насилу пересувається. За його словами, є сестра, яка живе в Лисичанську….
Читати далі →Я народився в Запоріжжі в 1959, бездомний. Від першого шлюбу залишилася дочка. Одружився повторно, друга дружина через 12 років спільного…
Читати далі →Родом з Ленінградської області, Лузький район, селище Синютин Після школи армія, служба на флоті. Після армії вступив до морехідку, відучився…
Читати далі →Олександр Ж. в свої 54 роки втратив все в одну мить. Безглузда випадковість призвела до аварії та позбавила обох ніг…
Читати далі →Валентина Петрівна Марченко, киянка, 74 роки, бездомна. Все життя пропрацювала провідницею на залізниці. У 29 років овдовіла не встигнувши завести…
Читати далі →Коли настали холоди, до нас почастішали звернення з проханням допомогти тому чи іншому бездомному. Результат у всіх бездомних однаковий —…
Читати далі →завдяки Starenki 🙂 Змінити людину на краще може тільки любов. Коли людина, якою ти опікуєшся, відчуває її. Дякуємо, що подарували нам в…
Читати далі →«ДМ Київ» почав співпрацювати з центром психологічної підтримки «Восхождение». Переважна частина наших клієнтів є алко-/наркозалежні і потребують підтримки для повернення…
Читати далі →«Мене звуть Волинчук Любов Олександрівна, 1960 року народження. 16 років тому моя дочка залишила мене без квартири. Я, звичайно, сама…
Читати далі →Для учнів дитячого центру Назарет (Nazaret Daily Kids Center) нашим соціальним робітником Ольгою Вигран був проведений урок на тему волонтерства….
Читати далі →Народився в 1957, в Свердловській області, Ірбітському районі, селі Харламово. Ріс звичайною дитиною, після школи закінчив ПТУ на слюсаря. До…
Читати далі →