Рибалов Микола Іванович народився в 1936 році в місті Мінусинськ (Росія).
Коли йому не було ще й трьох рочків, в автокатастрофі загинули батьки і його маленького віддали в інтернат.
Хлопчиськами тікали з інтернату в найближчий ліс, бродили по ньому, шукали всякі цікавинки. Один раз натрапили на ящик з боєприпасами (після війни того добра в лісах вистачало). Ящик, звичайно, розтягнули і стали використовувати в своїх хлоп’ячих цілях — хто куди.
Миколі не пощастило — у нього в руках вибухнула шашка, яку він не встиг відкинути. Так він позбувся чотирьох пальців на одній руці.
Після інтернату було хореографічне училище, робота в балеті. Але, тому що був маленького росту постійно відчував на собі глузування, тому довелося перекваліфікуватися на … тракторіста !!! Працював на тракторі довгі роки.
Потім була важка хвороба.
Як опинився в Києві не пам’ятає, знає тільки, що кілька років живе на вулиці.
Родичів немає. Документів немає.
Коли його знайшли в парку біля метро Святошин, він просив відправити його в будь-який притулок, де його не виженуть і буде дах над головою.
Люди, які його знали, попереджали, що Микола Іванович любить випити, але нам він пояснив, що п’є від безнадії і готовий кинути (дійсно кинув — поки був в Будинку Милосердя — говорив, що навіть бажання не було випити). Ми постаралися створити йому сімейну атмосферу на два тижні, поки він жив у нас і дали йому надію на краще життя.
У понеділок відправили його до притулку в Дружковку.
Разом із Евгений Полозюк, Александр Чекменев (Alexander Chekmenev), Янина Алексахина та Julia Dzyuba, Алексей Семенец
Микола не бачить на оба ока. Дякуємо лікарям 5-ої лікарні, що не виписали його просто на вулицю, а шукали варіанти,…
Читати далі →В Києві бездомні реально страждають від того, що нема де прийняти душ. В Сан Франциско таку проблему вирішили оригінальним шляхом….
Читати далі →Сьогодні привезли до нас хлопця. Затримка розумового розвитку. Один з тих нешкідливих і довірливих людей, яких мало … Після смерті…
Читати далі →Вже не вперше отримуємо допомогу, яка майже повністю перекриває місячну потребу одного притулку. Цього разу у найнеобхідніших медичних засобах та…
Читати далі →62 роки. Сім’ї у мене немає. Хоча була колись. Розлучилися з дружиною, тому що був часто у відрядженнях, а їй…
Читати далі →Йому 58. Юра повністю сліпий, бо пару років тому йому бризнули в очі з балончика невідомою рідиною або газом. Одне…
Читати далі →«Мене звуть Волинчук Любов Олександрівна, 1960 року народження. 16 років тому моя дочка залишила мене без квартири. Я, звичайно, сама…
Читати далі →Дім Милосердя Київ — це громадська організація, яка має 5 притулків, де одночасно може перебувати до 40 осіб. Люди перебувають…
Читати далі →Нехай в 2019 у Вас все буде ще краще, ніж у 2018! Дорогі друзі!Щиро вітаємо Вас з наступаючим Новим Роком.Дякуємо…
Читати далі →Мінус три колоски в снопах смерті. Три прекрасних людини не замерзне взимку на вулиці, їх не поб’ють малолітні розбійники,…
Читати далі →Сьогодні у світі відзначається Міжнародний День людей похилого віку! Цікава присвята, чи не так? Вона викликає роздуми про швидкість плину…
Читати далі →Історія з Павлом, виявляється, ще сумніша … Коли йому викликали швидку допомогу, вона його забрала, а потім він опинився ……
Читати далі →