Гіннсбургс Наталія Іванівна, 1938 р.н

Звідти я поїхала вчитися в Ленінград, в Військово-Медичуї Академію на лікаря.
Там і з чоловіком познайомилася, він на військового навчався. Мені 21 був, а йому 20 було. Естонець, його з батьками теж переселили. Схожі у нас долі були, складні. Закінчую життя теж складно …

Потім в Таллінн переїхали, діти народилися у нас.
Двоє дітей у нас було, сини. Загинули в один день …

Переїхали до Мінська, щоб змінити обстановку. Чоловік через два роки помер, не витримав втрати …

Я в Мінську після цього 12 років прожила і ось, під кінець життя, вирішила на батьківщину повернутися — в Ужгородську область.
Їхала через Київ, тут пересадка у мене на поїзд була і у мене все вкрали — сумку, документи, гроші. Стало мені погано, потрапила по швидкій в лікарню, а звідти мене виписали.
Що робити далі, не знаю … »

Ми будемо робити запити в консульства Естонії та Білорусі, щоб допомогти вибратися цій бабусі з кризової ситуації.

Допомогти Наталі Іванівні та іншім людям в наших притулках можна на картку:
4246 0010 0029 4045 приват банк ДМ КИЇВ ГО (Парубочий Віталій)
в прізначенні обов’язково (!!) вкажіть «благодійна пожертва»