Волинчук Любов Олександрівна

«Мене звуть Волинчук Любов Олександрівна, 1960 року народження.

16 років тому моя дочка залишила мене без квартири.

Я, звичайно, сама в цьому винна. Переписала на неї всі документи і через три місяці я вже залишилася без житла.

Материнських прав я не була позбавлена, були нормальні стосунки.

Жили ми разом до її 16тиріччя.
Вона тоді вже зустрічалася з хлопцем і захотіла пожити самостійно, без мене. Ну я і пішла. Подумала, нехай спробує пожити без матері, начебто вже доросла.

Через три місяці вона продала нашу квартиру без мого відома і переїхала в іншу квартиру.

Коли я її знайшла, вона мені сказала: будеш здихати, я шматка хліба тобі не дам, в 20тіградусний мороз на поріг не пущу … Так я стала бездомною…

Жила, сподівалася, що дочка одумається, але марно.

Згодом почала пити. Потім алкоголь кинула взагалі .

Познайомилася з чоловіком, стали жити разом. Потім він помер і мене вигнала з квартири вже його дочка.

Стала класичною бомжихою. Збирала пляшки, сміття пластикове, ночувала на вокзалах, в кущах, на розбитих дачах, навіть на цвинтарі доводилося ночувати…

Коли бездомна, одній практично нереально вижити, потрібно шукати напарників, тих, хто підстрахує, якщо захворієш і щоб інші бездомні не кривдили …

Потім я потрапила в аварію і в лікарні познайомилася з віруючими людьми, які мені відновили документи, допомогли інвалідність зробити.

Зараз мені дуже страшно, на вулицю повертатися не хочу… »

карта для допомоги Любові:
4246 0010 0029 4045 приват банк ДМ КИЇВ ГО (Парубочий Віталій)

за фото дякуємо Александр Чекменев (Alexander Chekmenev)

помощь бомжам

Щедрий Вівторок

Сьогодні вівторок! Щедрий Вівторок!!! Багато людей поруч потребують допомоги. Їм справді дуже зле. На сьогоднішній день у Києві кілька тисяч безпритульних…

Читати далі →

Любов Олександрівна

«Мене звуть Кадацька Любов Олександрівна, 03.12.1954 гр., Бездомна. Народилася під Запоріжжям, потім переїхала в Запоріжжя. Закінчила школу, працювала на…

Читати далі →

Фрустрація.

Вона приходить до нас, в таких ситуаціях: хтось наполегливо дзвонить раз за разом, переконливо розповідає, що людина в небезпеці, ми…

Читати далі →

Бувають такі дні...

Монотонна, одноманітна робота. День схожий на попередній… і на той, що був перед ним… і тиждень назад… Замкнуте коло справ….

Читати далі →

Пономарьов Геннадій Павлович

Народився в 1957, в Свердловській області, Ірбітському районі, селі Харламово. Ріс звичайною дитиною, після школи закінчив ПТУ на слюсаря. До…

Читати далі →

Деменція - це важко...

Найбільш ефективна допомога, це коли вдається запобігти бездомності. Вчора до нас зателефонували з Бориспільського аеропорта поліцейські та попросили про допомгу….

Читати далі →