Гетьманцев Сергій Петрович

Я, Гетьманцев Сергій Петрович, народився в 1957 році в Бориславі Львівської області. Що розповідати про дитинство?! «Удерал из дому» (рос.) бо папа випивав, а потім бив маму, мене… вв’язався в банду. Сів. Термін за терміном. Папа з мамою переїхали у Воронезьку область. Квартиру повернули у державну власність під час одного із судів, бо я не приватизував її. За останнього терміну в 2002 році мені повідомили, що помер папа; в 2006 — мама. Світ перевернувся! Коли вийшов у 2008, припинив будь-яке спілкування з попереднього кола оточення. Оскільки повертатись було вже нікуди, я жив біля «Спартака» на лавці. На життя заробляв, допомагаючи двірнику; збирав пляшки, макулатуру. Не все йшло на їжу. Я 57 років курив, часто в поєднанні з алкоголем. Тому й нині проблеми з ногами. Маю надію відновитись, як-небуть знайти роботу, житло і бути НОРМАЛЬНОЮ людиною.

Може здатися що Сергій Петрович негативний персонаж. Але в його історії є і світлі спогади: коли не сидів то працював на хімзаводах в різних містах України. Вміє працювати з деревом. Був донором крові. Каже, що йому подобалось (чесно визнає — це найменше, що він міг зробити в противагу своїм поганим вчинкам). Вже тиждень пан Сергій проявляє істинне смирення, спокій, повагу до оточуючих, допомагає в притулку чим може. Схоже на те, що його бажання істотних змін — це не просто слова.

Інші історії