Олександр Олександрович Журов

Олександр Ж. в свої 54 роки втратив все в одну мить. Безглузда випадковість призвела до аварії та позбавила обох ніг вище колін і частини голови.
Коли він став таким, дружина його виписала з квартири і розлучилася з ним. Рідна сестра, крім якої у нього нікого не залишилося, відмовилася про нього піклуватися.

Ми познайомилися з ним два роки тому. На той момент у нього вже не було ніяких документів. Жив він у переході на Харківському масиві, звідки його періодично забирали в лікарню, коли він сильно хворів.
Як і багато людей, у яких проблеми з головою, Саша дуже щирий і добрий.
Нам вдалося домовитися з лікарями, щоб його не виписували, поки ми відновимо йому документи.
За півроку нам вдалося це зробити.

Ми відновили йому паспорт, оформили інвалідність, оформили соцвиплати від держави. Найголовніше, ми змогли домовитися, щоб Сашу взяли в приватний будинок престарілих, де про нього будуть піклуватися до кінця життя.
Все це стало можливим завдяки участі небайдужих людей: наприклад, жінка-водій з бла-бла-кар, яка погодилася везти Сашу без супроводу.

Ця інформація не передає всієї праці, який потрібно було виконати, щоб допомогти Саші: скандали з лікарями, які відмовлялися спочатку тримати його в лікарні довше, ніж вони хотіли. Тяганина з документами – бюрократія в нашій країні просто зашкалює, почуття безвиходу, коли у всіх безкоштовних притулках тобі відмовляють, бо в них немає умов для інвалідів…

Але, зате зараз у нього є дах над головою, він в чистоті, завжди нагодований. І найголовніше, до нього ставляться як до людини!