Дивились ми, дивились, як інші підводять підсумки року та й вирішили теж порахувати наші спільні (бо без вас ми б, звісно, не впорались) результати 2019.
Що було найскладнішим?
Морально: бачити байдужість та відверте нехтування своїми прямими обов’язками зі сторони лікарів та держслужбовців.
Також дуже сумно становиться кожний раз, коли бачиш ситуацію, в якій діти або найближчі родичі зробили так, що людина опинилась на вулиці.
Ніяк до цього не звикнемо.
Технічно: відновлювати документи, робити інвалідності, добиватися пенсій. Це дуже довго і тому дорого, але дуже важливо, бо без документів ніяк
Більше ніж 30 людям змогли допомогти в цьому.
Що було самим радісним?
Бачити вашу підтримку: матеріальну та моральну. Спочатку нам здавалось, що нікому крім нас та Бога ці люди не потрібні, ан ні, виявляється однодумців є трохи ![]()
Бачити і відчувати вдячність зі сторони тих, кому ми допомогли.
На Новий Рік одна з наших колишніх опікуваних принесла нам додому коробку цукерок, на яку власноруч заробила
це було зворушливо!
Дякуємо всім, хто був з нами в 2019 та бажаємо вам всього найкращого в 2020!
Нагадуємо
, ключ-карта для пожертв до рахунку ГО ДМ Київ 4246 0010 0029 4045 приватбанк. В призначенні вкажіть “благодійна пожертва”

Сьогодні у нас звільнилось місце в одній з квартир, то ми запропонували Василію Петровичу переїхати до притулку, а він відмовився….
Читати далі →Сьогодні із Алена Мельник пропонували кожному із них змінити життя на краще: поїхати на безкоштовну реабілітацію. Поки стояли, розмовляли, всі троє, під…
Читати далі →І ще раз ДЯКУЄМО Pro Bono Club Ukraine за знайомство із чудовим спеціалістом та людиною з добрим серцем Liza Maksymets! Вона безкоштовно сьогодні…
Читати далі →Нашому здивуванню не було меж, коли перед Новим Роком ми в телефоні почули: добрий день, хочемо накрити вам столи на…
Читати далі →Вчора завдяки Starenki ми узнали, що за смакота така “гратен” 🙂 Дякуємо, що вирішили поділитись! Не знаємо, хто готував ці всі смаколики –…
Читати далі →“… мені сказали, що серед живих я не числюся, що мене поховали і навіть пам’ятник поставили на якомусь цвинтарі …,…
Читати далі →Серце радіє, коли бачиш, як люди, котрі певний час свого життя були зосереджені тільки на собі та своїх інтересах, в…
Читати далі →“Звуть мене Тіщенко Василь Миколайович. Народився я 12 серпня 1957 року в Чернігівській області, село Полуботки. Закінчив 4 класи в…
Читати далі →«Мене звуть Колодій Володимир, народився я в 1954 році, під Донецьком. Батька не було, ростила мене мати. Потрапив я в…
Читати далі →Йому 58. Юра повністю сліпий, бо пару років тому йому бризнули в очі з балончика невідомою рідиною або газом. Одне…
Читати далі →“Родом ми з села Соломоново Ужгородської області. Тоді це Австро-Угорщина була і нас переселили за Ростов. Звідти я поїхала вчитися…
Читати далі →Позавчора японець, вчора серб 🙂 “Мене звуть Мілетич Младен Новіцевіч, 1982 р.н., громадянин Сербії В Україні живу вже декілька років. Викладав…
Читати далі →