
Як Бог турбується про бідних людей, наче про багатих)))
Повезли сьогодні Андрія Командира, це той чоловік, який потрапив до нас з лісу, по швидкій допомозі влаштовувати в лікарню.
Лікували його в домашніх умовах, але не дуже вдало. Під коліном утворився абсцес, нога набрякла температура постійно 38-39…
В поліклініці до лікаря потрапити неможливо, бо обслуговування тільки за укладеною угодою, угоду укласти неможливо, бо у Андрія поки що немає паспорта.
Коротше, викликали сьогодні швидку, швидка повезла нас в лікарню на госпіталізацію.
Природно, коли швидка нас привезла нас в лікарню швидкої допомоги, в приймальному відділенні лікарі нам відмовили в його госпіталізації.
Безхатченко, наполовину паралізований – нащо з ним возитись…
Стали ми молитися.
Та викликали наряд поліції. Але і поліції лікарі теж змогли довести що Андрію госпіталізація “не потрібна”.
Тоді поліція самі (!) запропонували нам разом із ними відшукати та попросити головлікаря про госпіталізацію
В пошуках головлікаря звернулися до якогось лікаря, який просто в коридорі розмовляв із жінкою.
Лікар почав спочатку пояснювати, як пройти до адмінкорпусу, а потім поцікавивався, що саме нам потрібно. Ми й розказали йому, що бездомному відмовляють в госпіталізації.
І тут ця жінка каже: зараз спробую вам допомогти!
10 хвилин поспілкувалась із нами і пабам!
Андрія через півгодини швиденько прийняли на стаціонар!
Потім вже ми зрозуміли, що це була Ольга Богомолець (Глава комітету Верховної ради з питань охорони здоров’я).
Ось так ми сьогодні понервували та пережили Божу допомогу.
Дякуємо поліції за підтримку.
Окрема подяка Ользі за турботу про бідну людину.
Разом із Kristy Kristy та Светлана Бондаренко
Новини!!! (23.02.) Як ми і обіцяли, всі кошти, що надійшли на наш рахунок в п’ятницю/суботу, ми використаємо на допомогу Володимиру…
Читати далі →Мене звуть Сергій, мені 40, бездомний. Батько залишив мене, сестру і маму, коли мені було 3 роки. Мама була цілими…
Читати далі →1972 р.н. Затримка розумового розвитку та післяінсультний стан – насилу пересувається. За його словами, є сестра, яка живе в Лисичанську….
Читати далі →«Сама я з дитячого будинку. Мама померла рано, я залишилася з батьком, Його звали Марко Антонович. Потім батька посадили в…
Читати далі →Друзі, привіт! Що ми від вас хочемо? Хочемо попросити про допомогу. Може знайдуться волонтери, які зможуть допомагати. (максимальний репост…
Читати далі →Привезли до нас сьогодні хлопця із затримкою розумового розвитку. Вєрозуб Олександр Володимирович, 17.12.1989 р.н. На вигляд дуже добрий хлопець. Нещасний….
Читати далі →Вибачте, якщо комусь не перетелефонували, був важкий тиждень. Маємо кілька нових опікуваних. “Прізвище Соловйов, звати Віктор, по батькові Олександрович. Народився…
Читати далі →«Дуже хочу змінити життя! Поки не знаю як, але вірю, що це можливо », каже Ігор Пелих, проживши 10 років…
Читати далі →Великдень це про надію. Надію, яка міняє все довкола. Надію на те, що з цим життям все не закінчиться. Якщо…
Читати далі →Наша щира вдячність Diakonie ČCE – Humanitární středisko. Дякуємо дорогим друзям за серця, відкриті для страждаючого народу України. Дякуємо за…
Читати далі →Привезли до нас чергову жінку похилого віку, в кризовій ситуації. Вікова деменція, часткова втрата пам’яті. З великими труднощами нас вдалося…
Читати далі →12.07.2017 Велике спасибі Людмилі за пожертвування нового взуття нужденним старим!
Читати далі →