Пропонуємо Вам короткий роздум про Боже повеління для Свого народу в той час, коли вони будуть жити в землі, яку дасть їм Бог.
«Коли буде серед тебе вбогий, один із братів твоїх ув одній із брам твоїх у Краї твоїм, що Господь, Бог твій, дає тобі, то не зробиш запеклим свого серця, і не замкнеш своєї руки від убогого брата свого» (Втор .15: 7)
У цьому тексті помітна ясна послідовність замкнуте серце=замкнута рука.
«Наші руки» (наш час, наші кошти, наша увага) замкнуті, тому що замкнуте «наше серце».
Продовжуємо знайомитись!
Це сім’я Андрія та Ірини Пархоменко.
Андрій диякон євангельської церкви «Емануїл» та співробітник «ДМ Київ», його жінка працює в сфері надання косметологічних послуг.
В позаминулому році в Києві закрили благодійну їдальню «Стефанія», яка була чи не єдиним засобом вижити для багатьох безхатченків та звичайних людей, котрі опинилися за межою бідності.
Андрій та Ірина живуть поруч з колишньою «Стефанією». І тоді вони почали із друзями регулярно готувати вдома їжу та годувати тих, для кого це майже єдиний варіант отримати взагалі будь-яку їжу.
Люди збиралися, їли, охоче слухали біблію, дякували, а декотрі з них просилися до притулків. Але їх не було де помити, постригти, перевдягнути перед відправкою, тому багато людей залишалось жити на вулиці.
Коли ми поєднали зусилля, ми стали єдиною командою! У багатьох з’явився шанс покинути вулицю та почати нове життя.
Також до нас навідалась небайдужа молодь з Інституту Лідерства – добре поспілкувалися та провели майстер-клас з виготовлення поробок з папіру.
Дуже радує, що у нас росте таке добре покоління!

У нашої Вікторії чи не найсумніша історія з усіх: рідна донька виписала з хати, чоловік бив так, що повністю осліпла…
Читати далі →Сьогодні вівторок! Щедрий Вівторок!!! Багато людей поруч потребують допомоги. Їм справді дуже зле. На сьогоднішній день у Києві кілька тисяч безпритульних…
Читати далі →Рибалов Микола Іванович народився в 1936 році в місті Мінусинськ (Росія). Коли йому не було ще й трьох рочків, в…
Читати далі →Недавно знов зустрілися з Наталею Радюк. В минулому році наш волонтер знайшов її на сходах підземного перехода біля метро Святошин….
Читати далі →Відразу вибачаємось за неприємне фото. Так, це гангрена. Вчора до нас зателефонувала небайдужа місцева жителька та попросила приїхати допомогти чимось…
Читати далі →62 роки. Сім’ї у мене немає. Хоча була колись. Розлучилися з дружиною, тому що був часто у відрядженнях, а їй…
Читати далі →Ледве пересувається, бо, за його словами, нога була зламана в декількох місцях. По батькові не пам’ятає, прізвище теж не…
Читати далі →Вчора один із наших опікуваних запросив нас відмітити свою першу зарплатню 🙂 приємно 🙂 Володя прийшов до нас 8 місяців тому без надії…
Читати далі →Життя так склалося, що в свої 65 має в сукупності 40 років за гратами. Останній раз звільнився кілька років…
Читати далі →Забрали позавчора з під метро Голосіївська Олександра Олександровича. У нього немає руки, ноги та око нічого не бачить, тобто він…
Читати далі →“Мене звуть Кадацька Любов Олександрівна, 03.12.1954 гр., Бездомна. Народилася під Запоріжжям, потім переїхала в Запоріжжя. Закінчила школу, працювала на…
Читати далі →Народився 1947 року в місті Біробіджан, Далекого Сходу Росії. Закінчив Томський автомобільний-технікум. Працював за фахом інженером в Томську. Є дочка…
Читати далі →