Рибалов Микола Іванович народився в 1936 році в місті Мінусинськ (Росія).
Коли йому не було ще й трьох рочків, в автокатастрофі загинули батьки і його маленького віддали в інтернат.
Хлопчиськами тікали з інтернату в найближчий ліс, бродили по ньому, шукали всякі цікавинки. Один раз натрапили на ящик з боєприпасами (після війни того добра в лісах вистачало). Ящик, звичайно, розтягнули і стали використовувати в своїх хлоп’ячих цілях – хто куди.
Миколі не пощастило – у нього в руках вибухнула шашка, яку він не встиг відкинути. Так він позбувся чотирьох пальців на одній руці.
Після інтернату було хореографічне училище, робота в балеті. Але, тому що був маленького росту постійно відчував на собі глузування, тому довелося перекваліфікуватися на … тракторіста !!! Працював на тракторі довгі роки.
Потім була важка хвороба.
Як опинився в Києві не пам’ятає, знає тільки, що кілька років живе на вулиці.
Родичів немає. Документів немає.
Коли його знайшли в парку біля метро Святошин, він просив відправити його в будь-який притулок, де його не виженуть і буде дах над головою.
Люди, які його знали, попереджали, що Микола Іванович любить випити, але нам він пояснив, що п’є від безнадії і готовий кинути (дійсно кинув – поки був в Будинку Милосердя – говорив, що навіть бажання не було випити). Ми постаралися створити йому сімейну атмосферу на два тижні, поки він жив у нас і дали йому надію на краще життя.
У понеділок відправили його до притулку в Дружковку.
Разом із Евгений Полозюк, Александр Чекменев (Alexander Chekmenev), Янина Алексахина та Julia Dzyuba, Алексей Семенец
Інші новини
Олександр Літвіненко
Сьогодні привезли до нас хлопця. Затримка розумового розвитку. Один з тих нешкідливих і довірливих людей, яких мало … Після смерті…
Читати далі →Допомога іноземцю
За його словами, Ашот в липні приїхав на Україну, в Херсон на заробітки, але 24 грудня у нього вкрали сумку…
Читати далі →Притулок для нужденних в Батумі
Зараз маємо відпочинок в Грузії, в Батумі. Наші друзі орендували нам ̶в̶и̶п̶а̶д̶к̶о̶в̶о̶ квартиру прямо поруч із батумським Домом Милосердя Спочатку…
Читати далі →
Сергій
«Мене звати Жарий Сергій Васильович, 1987, бездомний. Батьків у мене рано не стало. Виріс в інтернаті. Березне, Чернігівської області….
Читати далі →Нехай в 2019 у Вас все буде ще краще, ніж у 2018! Дорогі друзі!Щиро вітаємо Вас з наступаючим Новим Роком.Дякуємо…
Читати далі →
Єдність поколінь :)
Нині радість стала, яка не бувала… 🙂 Ирина Воляник (Irina Volyanik) передала нам малюночки від діточок, які малювали їх спеціально для людей…
Читати далі →
Агаджанов Сергій Артюшовіч
«Мене звати Агаджанов Сергій Артюшовіч. 60 років мені. На вулиці живу з 2012 року. На Оболоні у мене живуть рідні…
Читати далі →
Балабанська Марія Василівна, 1930 р.н.
Привезли до нас в притулок бабусю 90 років. Згоріла хата в селі, донька в Києві відмовилась забирати мати до себе….
Читати далі →Події лютий- березень
Пропонуємо Вам короткий роздум про Боже повеління для Свого народу в той час, коли вони будуть жити в землі, яку…
Читати далі →
Відразу дві добрі новини :)
Завдяки вашим репостам знайшлися родичі Слави та Петра. До Слави приїхала тітка – привезла продукти, одежу. Сказала, що хоч самій…
Читати далі →
Корисна інформація для всіх, хто допомагає бездомним людям !!!
Коли настали холоди, до нас почастішали звернення з проханням допомогти тому чи іншому бездомному. Результат у всіх бездомних однаковий –…
Читати далі →Різдвяні дива бувают різними 😉 До нас цього року Спаситель прийшов через учнів 10-11 класів Київська вальдорфська школа “Софія” Вони зробили для…
Читати далі →