Рибалов Микола Іванович народився в 1936 році в місті Мінусинськ (Росія).
Коли йому не було ще й трьох рочків, в автокатастрофі загинули батьки і його маленького віддали в інтернат.
Хлопчиськами тікали з інтернату в найближчий ліс, бродили по ньому, шукали всякі цікавинки. Один раз натрапили на ящик з боєприпасами (після війни того добра в лісах вистачало). Ящик, звичайно, розтягнули і стали використовувати в своїх хлоп’ячих цілях – хто куди.
Миколі не пощастило – у нього в руках вибухнула шашка, яку він не встиг відкинути. Так він позбувся чотирьох пальців на одній руці.
Після інтернату було хореографічне училище, робота в балеті. Але, тому що був маленького росту постійно відчував на собі глузування, тому довелося перекваліфікуватися на … тракторіста !!! Працював на тракторі довгі роки.
Потім була важка хвороба.
Як опинився в Києві не пам’ятає, знає тільки, що кілька років живе на вулиці.
Родичів немає. Документів немає.
Коли його знайшли в парку біля метро Святошин, він просив відправити його в будь-який притулок, де його не виженуть і буде дах над головою.
Люди, які його знали, попереджали, що Микола Іванович любить випити, але нам він пояснив, що п’є від безнадії і готовий кинути (дійсно кинув – поки був в Будинку Милосердя – говорив, що навіть бажання не було випити). Ми постаралися створити йому сімейну атмосферу на два тижні, поки він жив у нас і дали йому надію на краще життя.
У понеділок відправили його до притулку в Дружковку.
Разом із Евгений Полозюк, Александр Чекменев (Alexander Chekmenev), Янина Алексахина та Julia Dzyuba, Алексей Семенец



UPD!!! Тсіоші знайшли роботу та житло (поки що на два тижні)! В дуже дивному світі ми живемо 🙂 його прийняла до…
Читати далі →У 2004 приїхав з села Шершінци Одеської області до Києва на заробітки. Працював на будівництвах, де і заробив грижу. Нещодавно…
Читати далі →Вибачте, якщо комусь не перетелефонували, був важкий тиждень. Маємо кілька нових опікуваних. “Прізвище Соловйов, звати Віктор, по батькові Олександрович. Народився…
Читати далі →Привезли до нас в притулок бабусю 90 років. Згоріла хата в селі, донька в Києві відмовилась забирати мати до себе….
Читати далі →Сьогодні у нас звільнилось місце в одній з квартир, то ми запропонували Василію Петровичу переїхати до притулку, а він відмовився….
Читати далі →Друзі, гарного тижня всім! Якщо в когось є непотрібні окуляри, віддайте будь ласка нам в притулки. Люди мають нормально бачити….
Читати далі →Щиро дякуємо Nova Ukraine та особисто Anna Bietina за підтримку наших опікуваних памперсами. Нехай добро, яке ви робите для українців – повернеться до вас…
Читати далі →бездомність в Києві та її причини, різні групи бездомних та кому саме ми допомагаємо, бездомність та covid-19… дякуємо Alexander Malov за допомогу…
Читати далі →Серце радіє, коли бачиш, як люди, котрі певний час свого життя були зосереджені тільки на собі та своїх інтересах, в…
Читати далі →Як Бог турбується про бідних людей, наче про багатих))) Повезли сьогодні Андрія Командира, це той чоловік, який потрапив до нас…
Читати далі →Сьогодні готували штолен на Різдво та вітали з днем нарождення Женю з притулку 🙂 Щиро дякуємо Lena Napreyenko за майстер клас …
Читати далі →Народився і прожив усе життя в Києві, на Нивках. Був одружений, в кінці 90-х розлучилися. Дружина поїхала в село, дочка…
Читати далі →