Ситнік Тамара Дмитрівна

Ситнік Тамара Дмитрівна 1948 родом з Хабаровського краю, місто Комсомольськ на Амурі
50 років вже живе в Києві.

 Все життя працювала в держслужбах плановиком, інженером. Останні 15 років працювала в «УКРПРИЛАД»
Чоловік закінчив поліграфічний інститут, працював інженером на «Укртяжмаш».

Жили з чоловіком і дочкою в своїй квартирі на Оболоні.
У минулому році чоловік помер від серцевої недостатності. На поминки прийшли якісь люди, які представилися давніми друзями її покійного чоловіка і запропонували розбитій горем вдові змінити тимчасово обстановку – переїхати з квартири, де все нагадувало про втрату, в іншу, яку вони люб’язно надають в користування Тамарі і її дочці в тимчасове безоплатне користування .

Тамара з дочкою, не підозрюючи підступу, з вдячністю прийняли пропозицію, а через деякий час, в квартиру, в яку вони переїхали, прийшли справжні господарі і виселили їх.
Коли вони поїхали додому, з’ясувалося, що їх квартира вже продана.

Так вони опинилися на вулиці.
Через кілька місяців бездомного життя, у віці 44 років померла її дочка.

Тамару без документів, в стані глибокої депресії, хвору підібрала на вулиці небайдужа людина, волонтер. Допомогла відновити їй паспорт, пенсійне, підлікувала її, знайшла її родичів в Придністров’ї і зв’язалася з ними.

Родичі погодилися прийняти бабусю до себе, але через тиждень посадили її на автобус назад і подзвонили: зустрічайте, нам вона не потрібна …

У підсумку, цей волонтер зв’язався з нами, попросив нас про допомогу. Зараз Тамара Дмитрівна живе в Будинку Милосердя, отримує психологічну допомогу (спочатку з нею неможливо було розмовляти – вона постійно плакала). Збираємо їй необхідні довідки для оформлення її в пансіонат для самотніх літніх людей.