Історія з Павлом, виявляється, ще сумніша …
Коли йому викликали швидку допомогу, вона його забрала, а потім він опинився … ..в лісі! Каже, його просто викинули там лікарі.
Знайшла його перехожа дівчина, яка повторно викликала швидку і поліцію, але ті, коли вона пояснила їм, що людина хвора і два дні нічого не їв і не пив, запропонували їй розвести біля нього багаття (!) І принести йому їжу. Госпіталізувати його відмовилися. Поліція теж відмовила у сприянні.
Довелося звернутися до журналістів, які з боєм змогли покласти його в лікарню …
Ось такі у нас «лікарі» і «поліція».
«Мене звати Кравець Павло Михайлович. Я народився в 1970 році на Івано-Франківщині.
Там виріс, вивчився на будівельника.
Потім мати з батьком переїхала до Києва і взяла мене і старшого брата з собою.
Тут ми працювали всі разом сімейним підрядом по ремонту квартир, жили на Малишка 27 у рідного дядька, мамкін брата.
Спочатку помер батя, потім мамка, потім дядько. Брат поїхав на батьківщину, а у мене відмовили ноги.
Потім прийшли якісь люди, викинули мене з квартири, зараз живу прямо тут на вулиці, біля будинку.
Брат живе в маминій квартирі за адресою: вулиця Романа Шухевича 10, к 17, Бурштин, Івано-Франківська область, як з ним зв’язатися, не знаю … »
Якщо хто є з Бурштина, відгукніться будь ласка, потрібно знайти його брата!
Друзі, привіт! Що ми від вас хочемо? Хочемо попросити про допомогу. Може знайдуться волонтери, які зможуть допомагати. (максимальний репост…
Читати далі →“Справа в тому, що у мене немає дому…”. Частина перша “Справа в тому, що у мене немає дому…”. Частина друга…
Читати далі →Недавно знов зустрілися з Наталею Радюк. В минулому році наш волонтер знайшов її на сходах підземного перехода біля метро Святошин….
Читати далі →Забрали позавчора з під метро Голосіївська Олександра Олександровича. У нього немає руки, ноги та око нічого не бачить, тобто він…
Читати далі →«Мене звати Агаджанов Сергій Артюшовіч. 60 років мені. На вулиці живу з 2012 року. На Оболоні у мене живуть рідні…
Читати далі →1957 року народження, але виглядає на 70 років мінімум. Життя на вулиці не додає здоров’я. Коли його привезли до нас…
Читати далі →Дивились ми, дивились, як інші підводять підсумки року та й вирішили теж порахувати наші спільні (бо без вас ми б,…
Читати далі →Дуже круто, коли молодь може розділити свій час з людьми в кризових ситуаціях. Після таких зустрічей в притулках на довгий…
Читати далі →Там знаходиться Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів, ми туди направили Сергія в жовтні. Виявляється, не все у нас в…
Читати далі →Ледве пересувається, бо, за його словами, нога була зламана в декількох місцях. По батькові не пам’ятає, прізвище теж не…
Читати далі →Токар Станіслав, 1986 р.н. бездомний. Історія зі слів діловода з села Станіслава, тому що у самого Станіслава проблеми з…
Читати далі →На бесплатные раздачи еды приходят люди разные: обычные люди и люди бездомные в разной глубине кризиса – кто-то месяц на…
Читати далі →