Токар Станіслав

Токар Станіслав, 1986 р.н. бездомний.

Історія зі слів діловода з села Станіслава, тому що у самого Станіслава проблеми з пам’яттю і є сумніви в його психічному здоров’ї.

«Приїхали вони сім’єю в наше село приблизно в 1994 році. Мама зі співмешканцем і троє дітей, Слава і його сестри.

Мама пила, вихованням дітей не займалася. Але Слава нормально вчився, співав у сільському клубі в дитячому хорі.

Одна сестра у нього інвалід з дитинства, в інвалідному візку пересувається, хвороба якась з кістками пов’язана. Друга сестра алкоголічка.

Мама померла, коли йому було 13 років і його взяла під опіку тітка. Але їй теж ніколи було займатися Славком, тому після школи він нікуди і не поступив далі навчатись.

Друга сестра, щоб виписати його з маминої хати, підкинула йому мак і його посадили на кілька років.

З в’язниці він уже вийшов з проблемами з головою, без документів, без житла. »

Станіслава знайшов на вулиці перехожий і привіз до притулку в Дім Милосердя Київ