Рибалов Микола Іванович народився в 1936 році в місті Мінусинськ (Росія).
Коли йому не було ще й трьох рочків, в автокатастрофі загинули батьки і його маленького віддали в інтернат.
Хлопчиськами тікали з інтернату в найближчий ліс, бродили по ньому, шукали всякі цікавинки. Один раз натрапили на ящик з боєприпасами (після війни того добра в лісах вистачало). Ящик, звичайно, розтягнули і стали використовувати в своїх хлоп’ячих цілях – хто куди.
Миколі не пощастило – у нього в руках вибухнула шашка, яку він не встиг відкинути. Так він позбувся чотирьох пальців на одній руці.
Після інтернату було хореографічне училище, робота в балеті. Але, тому що був маленького росту постійно відчував на собі глузування, тому довелося перекваліфікуватися на … тракторіста !!! Працював на тракторі довгі роки.
Потім була важка хвороба.
Як опинився в Києві не пам’ятає, знає тільки, що кілька років живе на вулиці.
Родичів немає. Документів немає.
Коли його знайшли в парку біля метро Святошин, він просив відправити його в будь-який притулок, де його не виженуть і буде дах над головою.
Люди, які його знали, попереджали, що Микола Іванович любить випити, але нам він пояснив, що п’є від безнадії і готовий кинути (дійсно кинув – поки був в Будинку Милосердя – говорив, що навіть бажання не було випити). Ми постаралися створити йому сімейну атмосферу на два тижні, поки він жив у нас і дали йому надію на краще життя.
У понеділок відправили його до притулку в Дружковку.
Разом із Евгений Полозюк, Александр Чекменев (Alexander Chekmenev), Янина Алексахина та Julia Dzyuba, Алексей Семенец



«Мене звати Марушко Ярослав, 1972 р Сидів колись у в’язниці, там по листуванню познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Коли звільнився,…
Читати далі →67 років, бездомний. Народився і все життя прожив у Києві. Закінчив київську консерваторію, фортепіанний факультет. Грає на будь-яких клавішних: від…
Читати далі →Різдвяні дива бувают різними До нас цього року Спаситель прийшов через учнів 10-11 класів Київської вальдорфської школи Софія. Вони…
Читати далі →Дякуємо Oleksandr Antonyuk за дозвіл для наших притулків роздрукувати чудові картини “Крок назовні”: та “Дерево Життя”: Одна з цінностей…
Читати далі →Мене звуть Сергій, мені 40, бездомний. Батько залишив мене, сестру і маму, коли мені було 3 роки. Мама була цілими…
Читати далі →Родился и жил в Москве, Кунцево, ул. Кременчугская 36/28 до 1985 года пока жена не привела в дом начальника своего, жить….
Читати далі →1. Спасибі всім, хто молився за це служіння в січні! Подяка Богу: 1. Зареєстрували громадську організацію “Будинок милосердя Київ” 2….
Читати далі →Друзі, привіт! Що ми від вас хочемо? Хочемо попросити про допомогу. Може знайдуться волонтери, які зможуть допомагати. (максимальний репост…
Читати далі →Віталій після ампутації ноги майже рік пролежав в лікарні. Нікому не потрібний.Медперсонал не обтяжував себе тим, щоб начити людину пересуватися…
Читати далі →1937 гр., Бездомна. Викладач хімії та біології. Останнє місце роботи університет ім Богомольця (науковий співробітник) Чоловік військовий помер, похований в…
Читати далі →Народився в 1974 році (44 роки). Родом з Хмельницької області, майже все життя прожив у Вінницькій. Близько 10 років тому…
Читати далі →Недавно знов зустрілися з Наталею Радюк. В минулому році наш волонтер знайшов її на сходах підземного перехода біля метро Святошин….
Читати далі →