Золотько Зінаїда Павлівна

Хочемо засвідчити вам в черговий раз про неймовірну Божe любов.

Прийшла до нас Зінаїда Павлівна. 63 роки. Каже, втомилася жити на вулиці, документів немає, відправте мене будь ласка куди-небудь, де я зможу бути корисною.

Ми в один центр — там відмовили, в іншій — теж відмовили. Хотіли вже відправляти її в притулок, коли Бог спонукав спробувати відновити їй документи. Але, виявилося, що паспорт вона отримувала в Чернігові і відповідно, грошей їй на квитки і на супровід треба було багато. Крім того, документів у неї не було взагалі ніяких і тому шанси відновити їй паспорт, дорівнювали нулю.

Процес відновлення документів — самий трудомісткий і тривалий. Треба зібрати купу довідок, оббігати купу інстанцій і у нас така бюрократія, що іноді просто злість бере. Наприклад, одного разу нам відмовили видати в РАГСі одну довідку, необхідну для оформлення пенсії бездомної жінки-інваліду, тому що в 90-х, коли переводили її прізвище на український, помилилися з однією літерою — замість Шкаровська записали Шкарівська.

Не допомогли ніякі пояснення, що людина просто помре на вулиці, якщо йому не допомогти оформити пенсію і в будинок для людей похилого віку.

Загалом, коли ми вже зважилися відмовитися від ідеї відновлення паспорта Зінаїди, раптом згадали, що в Чернігові живе благословенна людина Валера М. Хоча ми і не знайомі, вирішили звернутися до нього.

Дзвонимо йому, описуємо ситуацію і просимо допомогти з житлом для Зіни на один тиждень. Валера загорівся бажанням допомогти, почав дзвонити в різні центри, але всюди була відмова. У підсумку, католики погодилися її прийняти, тільки через тиждень. Добре, будемо чекати тиждень.

Через п’ять днів дзвонить Валера і каже: тут жінка одна цікавиться повними даними Зінаїди. Ми продиктували дані і чудо !!!
Через годину Валера передзвонює, каже: під Києвом живе така-то сестра, ось її номер телефону, їдь і забери у неї паспорт Зіни.

У нас трохи очі на лоб від подиву не вилізли!

Що з’ясувалося: дев’ять років тому, Зінаїда жила на вулиці з однією жінкою і залишила у неї свій паспорт. Вони з нею загубилися і ця жінка, не маючи своїх документів дев’ять років зберігала її паспорт!!!
Потім вона пройшла реабілітацію, одружилася, живе під Києвом.

Побачте, як крутяться колеса Божого провидіння: чотири рази відмовили в різних місцях, «випадково» згадали про незнайомого Валеру, «випадково» та жінка опинилася поруч з Валерою і т.д.

Загалом, якщо вас переслідують здаються невдачі, пам’ятайте, що Бог все контролює. Слава Йому!