“Звуть мене Тіщенко Василь Миколайович.
Народився я 12 серпня 1957 року в Чернігівській області, село Полуботки.
Закінчив 4 класи в селі, доучувався потім в Чернігові – школа номер 1.
У 1974 році закінчив 10 класів і поїхав вступив до Львівського кінотехнікум. Через рік пішов в армію.
Служив там до 1977 року у Воронезькій області, місто Борисоглібськ. Після повернувся до Львова, закінчив технікум.
У 1979 році поїхав по направленню працювати в Чернігівську дирекцію районної кіномережі. Обслуговували 72 кіноустановки, весь Чернігівський район. Технаруком був, потім заступник директора …
Потім, коли кіно розвалилося, працював в райкомсельхозенерго, селькомунхозе з охорони праці головним інженером і потім в Чернігівській обласній лікарні постачальником років 8 працював.
Одружений був, дочка є.
Потім травму отримав в 1995 році – підліз під колесо автомобіля. Півроку в лікарні лежав, роботу втратив.
Після лікарні через сімейні причини в 1996 році сталося розлучення.
За два роки не платив квартплату в своїй квартирі і прийшов мені виклик на позбавлення житлових прав, бомжем мене зробили. Виписали, не дивлячись на те, що особовий рахунок на мені був оформлений…
Ось і все.
Недавно мені взагалі ногу відрізали. Тепер і на Суздальській жити не можу – в туалет там напівсидячи ходжу, не обладнаний він для інвалідів.
Що робити далі не знаю …”
Ситнік Тамара Дмитрівна 1948 родом з Хабаровського краю, місто Комсомольськ на Амурі50 років вже живе в Києві. Все життя працювала…
Читати далі →5 беззахісних жінок похилого віку із інвалідністю не будуть мешкати на вулиці. Дякуємо благодійниці, яка пожертвувала нам холодильник та пральну…
Читати далі →В суботу з вікна лікарні вистрибнув старенький бездомний Юрій Андрійович… Самотній, він постійно відчував себе нікому непотрібним та залишеним… Нажаль,…
Читати далі →завдяки Starenki 🙂 Змінити людину на краще може тільки любов. Коли людина, якою ти опікуєшся, відчуває її. Дякуємо, що подарували нам в…
Читати далі →Рибалов Микола Іванович народився в 1936 році в місті Мінусинськ (Росія). Коли йому не було ще й трьох рочків, в…
Читати далі →«Мене звуть Колодій Володимир, народився я в 1954 році, під Донецьком. Батька не було, ростила мене мати. Потрапив я в…
Читати далі →Серце радіє, коли бачиш, як люди, котрі певний час свого життя були зосереджені тільки на собі та своїх інтересах, в…
Читати далі →Йому 58. Юра повністю сліпий, бо пару років тому йому бризнули в очі з балончика невідомою рідиною або газом. Одне…
Читати далі →Зараз маємо відпочинок в Грузії, в Батумі. Наші друзі орендували нам ̶в̶и̶п̶а̶д̶к̶о̶в̶о̶ квартиру прямо поруч із батумським Домом Милосердя Спочатку…
Читати далі →Жесть якась… З семи жінок, які знаходяться зараз в наших притулках, п’ятьом відмовили у допомозі рідні доньки. Причому двом з…
Читати далі →Юрій Веніамінович, 67 років. Є двоє синів. Є квартира, в якій живе старший син-алкоголік. Син відноситься до батька так, що…
Читати далі →Вибачте, якщо комусь не перетелефонували, був важкий тиждень. Маємо кілька нових опікуваних. “Прізвище Соловйов, звати Віктор, по батькові Олександрович. Народився…
Читати далі →