«Мене звати Витичак Євген Леонідович, 1976 року народження.
Народився я в Велико-Михайлівському районі Одеської області, в смт Цебіково.
Був брат. Помер в 21 рік. Був батько. Помер після брата через пару років.
Мати в Луганській області з вітчимом. Після того, як війна почалася, зв’язок з ними втратив. Живі або не живі – не знаю.
Після смерті брата я почав випивати. 23 мені було тоді.
Став їздити по заробітках по всій Україні.
В одному місті поживу, попрацюю, потім набридне – їжу в інше місто.
П’ять років тому потрапив до Києва. Поки працював, знімав хостел. Коли гроші закінчувалися, збирав пляшки, залізо, папір, пластик всякий. На приймання здавав. Спав, де доведеться, під балконами.
Один раз напився так, що заснув на морозі, потрапив до лікарні. Відрізали мені одну ногу, а на іншій нозі пальці відрізали.
Півтора роки пролежав у лікарні, купу крапельниць мені ставили, уколів всяких.
У лікарні я ще більше став пити. Виходу не бачив.
Нап’юся, мене виженуть з лікарні, швидка потім привозить. Був такий місяць, коли мене до 20-ти разів виганяли і привозили.
Віруючі до мене в лікарню приходили. Рік постійно пропонували мені в реабілітаційний центр поїхати, я все відмовлявся. Наслухався від сусідів по палаті: завезуть невідомо куди, й не виберешся потім … Дурень був, потрібно було їхати. Не поїхав і зараз ще проблеми зі спиною маю, болить страшно.
Сподіваюся, допоможуть мені відновити документи, зроблять інвалідність, на роботу допоможуть влаштуватися.
Може, сім’я коли-небудь буде … Одружуються ж інваліди теж … »
Зараз Женя перебуває в притулку, йде процес відновлення йому документів.
За фото дякую Александр Чекменев (Alexander Chekmenev)
Просимо про репост (може відгукнуться її брати або хтось із родичів) (та пробачте за відразливе фото 🙁) Цю бабусю виписали вчора…
Читати далі →В квітні 2026 відвідали КМЦ Комплексного Обслуговування Бездомних Осіб. В цьому закладі знайшли прихисток десятки бездомних, частина з яких були…
Читати далі →На бесплатные раздачи еды приходят люди разные: обычные люди и люди бездомные в разной глубине кризиса – кто-то месяц на…
Читати далі →Народився в 1957, в Свердловській області, Ірбітському районі, селі Харламово. Ріс звичайною дитиною, після школи закінчив ПТУ на слюсаря. До…
Читати далі →Нехай в 2019 у Вас все буде ще краще, ніж у 2018! Дорогі друзі!Щиро вітаємо Вас з наступаючим Новим Роком.Дякуємо…
Читати далі →Трохи більше із життя Людмили, яку привезли до нас у повному відчаї із психоневрологічного диспансеру… Дякуємо Любовь Сидоренко (Lybov Sidorenko) за те,…
Читати далі →збиралися разом пороздумувати над тим, що кожному особисто хотілося б поміняти в житті…. розмірковували над втратою соціальних зв’язків із-за свого…
Читати далі →Папка Анна Іванівна, 65 років. Майже все життя проробила головним бухгалтером в центрі аерокосмічних досліджень Землі академії наук України. Коли…
Читати далі →Олександр Ж. в свої 54 роки втратив все в одну мить. Безглузда випадковість призвела до аварії та позбавила обох ніг…
Читати далі →Познайомтесь з людиною та запитайте, чи потрібно їй допомога. Якщо потрібна, яка саме? Попросіть людину ЧЕСНО розказати свою історію Запитайте:…
Читати далі →Дивились ми, дивились, як інші підводять підсумки року та й вирішили теж порахувати наші спільні (бо без вас ми б,…
Читати далі →67 років, бездомний. Народився і все життя прожив у Києві. Закінчив київську консерваторію, фортепіанний факультет. Грає на будь-яких клавішних: від…
Читати далі →