Рибалов Микола Іванович народився в 1936 році в місті Мінусинськ (Росія).
Коли йому не було ще й трьох рочків, в автокатастрофі загинули батьки і його маленького віддали в інтернат.
Хлопчиськами тікали з інтернату в найближчий ліс, бродили по ньому, шукали всякі цікавинки. Один раз натрапили на ящик з боєприпасами (після війни того добра в лісах вистачало). Ящик, звичайно, розтягнули і стали використовувати в своїх хлоп’ячих цілях – хто куди.
Миколі не пощастило – у нього в руках вибухнула шашка, яку він не встиг відкинути. Так він позбувся чотирьох пальців на одній руці.
Після інтернату було хореографічне училище, робота в балеті. Але, тому що був маленького росту постійно відчував на собі глузування, тому довелося перекваліфікуватися на … тракторіста !!! Працював на тракторі довгі роки.
Потім була важка хвороба.
Як опинився в Києві не пам’ятає, знає тільки, що кілька років живе на вулиці.
Родичів немає. Документів немає.
Коли його знайшли в парку біля метро Святошин, він просив відправити його в будь-який притулок, де його не виженуть і буде дах над головою.
Люди, які його знали, попереджали, що Микола Іванович любить випити, але нам він пояснив, що п’є від безнадії і готовий кинути (дійсно кинув – поки був в Будинку Милосердя – говорив, що навіть бажання не було випити). Ми постаралися створити йому сімейну атмосферу на два тижні, поки він жив у нас і дали йому надію на краще життя.
У понеділок відправили його до притулку в Дружковку.
Разом із Евгений Полозюк, Александр Чекменев (Alexander Chekmenev), Янина Алексахина та Julia Dzyuba, Алексей Семенец



Відразу вибачаємось за неприємне фото. Так, це гангрена. Вчора до нас зателефонувала небайдужа місцева жителька та попросила приїхати допомогти чимось…
Читати далі →Нехай в 2019 у Вас все буде ще краще, ніж у 2018! Дорогі друзі!Щиро вітаємо Вас з наступаючим Новим Роком.Дякуємо…
Читати далі →Сьогодні у нас звільнилось місце в одній з квартир, то ми запропонували Василію Петровичу переїхати до притулку, а він відмовився….
Читати далі →Вчора оформили Тамару в геріатрічний пансіонат. ЇЇ історія тут: https://hom.kiev.ua/std/ Вчорашній день для нас був і радісним і сумним. Радісним,…
Читати далі →Рибалов Микола Іванович народився в 1936 році в місті Мінусинськ (Росія). Коли йому не було ще й трьох рочків, в…
Читати далі →«Мене звати Агаджанов Сергій Артюшовіч. 60 років мені. На вулиці живу з 2012 року. На Оболоні у мене живуть рідні…
Читати далі →Ледве пересувається, бо, за його словами, нога була зламана в декількох місцях. По батькові не пам’ятає, прізвище теж не…
Читати далі →77 років, киянка. Проживає в одній квартирі з дочкою і правнуком. Дочка п’є, приводить додому товаришів по чарці, правнук забирає…
Читати далі →1937 гр., Бездомна. Викладач хімії та біології. Останнє місце роботи університет ім Богомольця (науковий співробітник) Чоловік військовий помер, похований в…
Читати далі →«Мене звуть Волинчук Любов Олександрівна, 1960 року народження. 16 років тому моя дочка залишила мене без квартири. Я, звичайно, сама…
Читати далі →Завдяки вашим репостам світлину побачив його брат та зв’язався з нами. Те що він нам розповів дуже сумна історія……
Читати далі →«Мене звуть Лідія Михайлівна Толстова, мені 91 рік. Народилася я в Україні, в Дніпропетровській області. Мій батько був директором школи….
Читати далі →