Відразу вибачаємось за неприємне фото. Так, це гангрена.
Вчора до нас зателефонувала небайдужа місцева жителька та попросила приїхати допомогти чимось цьому чоловіку.
Сьогодні приїхали, знайшли його та ось, що він нам розповів…
Звати його Юрченко Ігор, 1979 року народження. Все життя жив з батьком, доглядав його.
Але рідна сестра вмовила батька перед смертю переписати квартиру на неї та коли батька не стало, вона прийшла з поліцією та викинула Ігора на вулицю.
Сталося це півтора роки тому.
Ігор майже 20 років грав в футбол за різні команди невеликих міст України. Останні три роки працював менеджером з продажу рибпродуктів у Флагмані. Але, як тільки опинився на вулиці, майже відразу втратив роботу.
Два місяці тому ампутували праву ногу. Нога почала гноїться незрозуміло чому. Може інфекцію заніс, може діабет…
Зараз теж саме із лівою рукою почалося. Хірурги з Червоного Хутора кажуть Ігорю, що зарано робити операцію.
Домовились із ним, що після операції заберемо його в притулок.
Ігор пересувається на візку та живе біля Фуршету на вул.Вербицького або біля АТБ на вул. Декабристів 2а.
Якщо живете десь поруч, принесіть йому щось поїсти.
Микола не бачить на оба ока. Дякуємо лікарям 5-ої лікарні, що не виписали його просто на вулицю, а шукали варіанти,…
Читати далі →Відразу вибачаємось за неприємне фото. Так, це гангрена. Вчора до нас зателефонувала небайдужа місцева жителька та попросила приїхати допомогти чимось…
Читати далі →Завдяки вашим репостам світлину побачив його брат та зв’язався з нами. Те що він нам розповів дуже сумна історія……
Читати далі →Для тих, кому зранку своє життя не подобається, тримайте порівняння: “Звуть мене Кисилевський Олександр Миколайович Народився я в Києві і…
Читати далі →Добрий день всім небайдужим! Вчора були у Ігора, пропонували йому допомогу в лікуванні, але він відмовився їхати на операцію, каже…
Читати далі →Пропонуємо Вам короткий роздум про Боже повеління для Свого народу в той час, коли вони будуть жити в землі, яку…
Читати далі →збиралися разом пороздумувати над тим, що кожному особисто хотілося б поміняти в житті…. розмірковували над втратою соціальних зв’язків із-за свого…
Читати далі →Нині радість стала, яка не бувала… 🙂 Ирина Воляник (Irina Volyanik) передала нам малюночки від діточок, які малювали їх спеціально для людей…
Читати далі →Там знаходиться Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів, ми туди направили Сергія в жовтні. Виявляється, не все у нас в…
Читати далі →«Добрий день, мене звати Михайло Васильович, мені 58 років. Родом я з Івано-Франківської області. Там була дружина і син. Будинок…
Читати далі →Недавно до нас завітав простий студент із Лівіїї, який навчається в Києві. Поволонтерити є всім можливість! Перший раз у житті…
Читати далі →Познайомтесь з людиною та запитайте, чи потрібно їй допомога. Якщо потрібна, яка саме? Попросіть людину ЧЕСНО розказати свою історію Запитайте:…
Читати далі →