Жесть якась…
З семи жінок, які знаходяться зараз в наших притулках, п’ятьом відмовили у допомозі рідні доньки. Причому двом з цих п’ятох не просто відмовили, а “кинули” на житло. Рідні доньки.
Соціологи або психологи! не хочете дісертацію на цю тему написати? Як на мене, тема гідна дослідження…
Картка для допомоги Ларисі 5169 3305 1494 0615 приватбанк ГО ДМ Київ
«Мене звуть Валебная Лариса Юріївна, 1961 року народження. 6 квітня народилася.
Маю дочку.
Навчалася в сто двадцять сьомій середній школі в місті Києві.
Батько мій був головний інженер будівельно-монтажного управління номер 36. Він мене виховував, бо мама нас кинула, коли я ще була маленькою.
Я закінчила 10 класів в школі і пішла працювати на Київський радіозавод. Пропрацювала 14 років радіомонтажніцей.
В даний час я на пенсії.
Сестра у мене є. Живе в Черкасах. Як заміж вийшла, так і переїхала туди, там живе. Їй я не потрібна … останній раз бачила її 10 років тому.
Є у мене дочка, 38 років. Оксана Володимирівна Валебная. 1980 року народження, 4 березня народилася.
Зараз у неї Величко прізвище, по чоловікові.
Через неї я і на вулиці опинилася.
Спочатку вона виписала мене з квартири, я на Новодарницькій жила …
Потім продала квартиру і переїхала в Полтаву.
Десять років тому це було. Зараз, начебто, у в’язниці сидить, мені говорили.
За що вона зі мною так? Я не позбавлена батьківських прав. Виховала її. Освіту дала …
Так я і блукаю ці 10 років по вулицях.
5 місяців тому на вокзалі витягли з сумки паспорт, пенсійне і банківську картку.
Прийде зима, помру в підворітті …
Допоможіть мені в який-небудь будинок престарілих влаштуватися … »
За фото дякуємо Александр Чекменев (Alexander Chekmenev)
Я народився в Запоріжжі в 1959, бездомний. Від першого шлюбу залишилася дочка. Одружився повторно, друга дружина через 12 років спільного…
Читати далі →“Справа в тому, що у мене немає дому…”. Частина перша “Справа в тому, що у мене немає дому…”. Частина друга…
Читати далі →Прихід в наш світ Спасителя – найвеличніший акт милосердя до кожного з нас зі сторони Бога. По справедливості, кожен з…
Читати далі →Недавно знов зустрілися з Наталею Радюк. В минулому році наш волонтер знайшов її на сходах підземного перехода біля метро Святошин….
Читати далі →1948 року народження “Було спочатку все нормально, чоловік, син, потім народилася дочка. Працювала в поліклініці медсестрою, на пошті, всього 24…
Читати далі →Вчора один із наших опікуваних запросив нас відмітити свою першу зарплатню 🙂 приємно 🙂 Володя прийшов до нас 8 місяців тому без надії…
Читати далі →Вчора оформили Тамару в геріатрічний пансіонат. ЇЇ історія тут: http://hom.kiev.ua/std/ Вчорашній день для нас був і радісним і сумним. Радісним,…
Читати далі →Коли від усвідомлення того, що робиш правильну справу, спокій перекриває втому (чого і всім бажаємо) 🙂 Вирішили поділитись з вами одним…
Читати далі →«Сама я з дитячого будинку. Мама померла рано, я залишилася з батьком, Його звали Марко Антонович. Потім батька посадили в…
Читати далі →Вже пару тижнів в одному з наших притулків знаходиться ця жінка. Її забрали з вулиці та привезли до нас волонтери,…
Читати далі →Миколу привезли до нас повністю сліпого, без документів, без надії в лютомі 2019. Завдяки наші спільній праці він вже бачить…
Читати далі →Завдяки вашим репостам знайшлися родичі Слави та Петра. До Слави приїхала тітка – привезла продукти, одежу. Сказала, що хоч самій…
Читати далі →