Великдень це про надію. Надію, яка міняє все довкола.
Надію на те, що з цим життям все не закінчиться. Якщо немає надії, навіщо жити?
͟«͟К͟о͟л͟и͟ ͟ж͟ ͟м͟е͟р͟т͟в͟і͟ ͟н͟е͟ ͟в͟о͟с͟к͟р͟е͟с͟а͟ю͟т͟ь͟,͟ ͟-͟ ͟ї͟ж͟м͟о͟ ͟й͟ ͟п͟и͟й͟м͟о͟,͟ ͟б͟о͟ ͟в͟з͟а͟в͟т͟р͟а͟ ͟м͟и͟ ͟п͟о͟м͟р͟е͟м͟о͟»͟?͟
(Біблія, Перше послання до Коринтян).
Страшно дивитись в очі людини, яка втратила надію. Там порожнеча.
Приємно дивитись в очі людини, яка має надію. Там життя.
Наша надія у воскресінні Ісуса Христа.
͟«͟Б͟о͟г͟ ͟ж͟е͟ ͟і͟ ͟І͟с͟у͟с͟а͟ ͟Х͟р͟и͟с͟т͟а͟ ͟б͟у͟в͟ ͟в͟о͟с͟к͟р͟е͟с͟и͟в͟ ͟-͟ ͟т͟а͟ ͟й͟ ͟н͟а͟с͟ ͟в͟о͟с͟к͟р͟е͟с͟и͟т͟ь͟ ͟с͟в͟о͟є͟ю͟ ͟с͟и͟л͟о͟ю͟»͟.
(Біблія, Перше послання до Коринтян)
Страшно, коли роздумуєш про непереборність смерті. Відчуваєш безсилля.
Заспокоюєшся, коли бачиш, що смерть переможена. Усвідомлюєш безмежну Божу силу.
Наша надія в любові Бога до нас, Який закоханий в нас, не дивлячись на всі наші недоліки.
͟«͟З͟ ͟ц͟ь͟о͟г͟о͟ ͟м͟и͟ ͟с͟п͟і͟з͟н͟а͟л͟и͟ ͟л͟ю͟б͟о͟в͟,͟ ͟б͟о͟ ͟В͟і͟н͟ ͟з͟а͟ ͟н͟а͟с͟ ͟п͟о͟к͟л͟а͟в͟ ͟с͟в͟о͟ю͟ ͟д͟у͟ш͟у͟»͟
(Біблія, Перше послання апостола Іоанна)
Страшно жити, коли розумієш, що за гріхи тебе чекає пекло…Бо це глухий кут.
В тобі все перевертається, коли розумієш любов Божу до тебе. І приходить спокій.
Бажаємо всім, щоб подія Великодня була в центрі вашого життя і щодня, щогодини видаляла з вас страх, наповнювала життям і любов’ю.
Радіймо, тому що Він воскрес, тому що смерть переможена, тому що любов Бога до нас очевидна!
Привезли до нас чергову жінку похилого віку, в кризовій ситуації. Вікова деменція, часткова втрата пам’яті. З великими труднощами нас вдалося…
Читати далі →«Мене звати Витичак Євген Леонідович, 1976 року народження. Народився я в Велико-Михайлівському районі Одеської області, в смт Цебіково. Був брат….
Читати далі →«Мене звуть Лідія Михайлівна Толстова, мені 91 рік. Народилася я в Україні, в Дніпропетровській області. Мій батько був директором школи….
Читати далі →Дуже круто, коли молодь може розділити свій час з людьми в кризових ситуаціях. Після таких зустрічей в притулках на довгий…
Читати далі →У нашої Вікторії чи не найсумніша історія з усіх: рідна донька виписала з хати, чоловік бив так, що повністю осліпла…
Читати далі →Серце радіє, коли бачиш, як люди, котрі певний час свого життя були зосереджені тільки на собі та своїх інтересах, в…
Читати далі →Олександр Ж. в свої 54 роки втратив все в одну мить. Безглузда випадковість призвела до аварії та позбавила обох ніг…
Читати далі →Нарешті вийшла наша «Інструкція з огранізації міні-притулку для бездомних похилого віку та бездомних інвалідів». В ній ми постаралися описати основні…
Читати далі →«Мене звуть Волинчук Любов Олександрівна, 1960 року народження. 16 років тому моя дочка залишила мене без квартири. Я, звичайно, сама…
Читати далі →Завдяки вашим репостам світлину побачив його брат та зв’язався з нами. Те що він нам розповів дуже сумна історія……
Читати далі →Наша щира вдячність Diakonie ČCE – Humanitární středisko. Дякуємо дорогим друзям за серця, відкриті для страждаючого народу України. Дякуємо за…
Читати далі →1. Спасибі всім, хто молився за це служіння в січні! Подяка Богу: 1. Зареєстрували громадську організацію “Будинок милосердя Київ” 2….
Читати далі →